~ ГЛАВА 13 ~

1.3K 58 1
                                    

-П'ять хвилин... - повертаючи дихання в норму кажу я. - П' ять хвилин відпочинку...

Едвард хихоче та подає мені воду. Моя футболка вся вогка від поту і це мені не подобається. Тренування іде більше години і я вся знесилена, але мені потрібно використати свою енергію до останньої краплини. Я дізналася, що коли ти розлючена , то у залі легко позбутися цих відчуттів.

Це все через Білла. Хоча ми домовилися, що між нами лише дружба і саме через мене - ми зараз друзі. Сьогодні я побачила його із дівчиною в університеті і мене це сильно розлютило. Я неможу зупинити це... Неможу нічого не відчувати,коли він із дівчиною.

-Може завершимо? - питає Едвард. - Ти зараз знепритомнієш, коли спробуєш зробити щось.

Витерши піт з лоба я заперечно похитала головою та відпила води із бутилки. Ще трішки і моя енергія піде до дна, як і відчуття роздратованості, тому я маю продовжити. Едвард витягнув із кишені спортивних штанів телефон та щось переглянувши, піднявся із паркету, на якому ми сидимо.

-Мені на хвилину потрібно вийти на ресепшн, - повідомляє він. - Без мене не починай, відпочивай ще. Ясно?

Я кивнула та лягла горілиць. Через мить перед моїми очима появилася постать тітки і я піднялася. Вона виглядала не такою втомленою. Звичайно, адже не вона, як психопат, виконувала те, що казав їй тренер. Але здається, що Густав зовсім не її тренер.

-Сью, бачу сьогодні прокинулося бажання до спорту? - хихоче вона.

-Так, - усміхаюся я. - Занадто сильне.

-Не перенавантажуй себе. Це може погано закінчитися.

-Знаю.

Тітка поглянула позаду мене, а після знову на мене та легенько усміхнулася.

-Мені потрібно поговорити з новим відвідувачем, побачимось у кафетерії.

Я киваю. Якщо мої ноги зможуть піднятися на другий поверх, щоб посидіти з тіткою у кафетерії, то я сильно здивуюся. Повернувшись я прослідкувала за тіткою, яка підійшла до Едварда, який щось говорив їй. Вони посміялися, а за тим хлопець поглянув у коридор. Моя тітка зовсім, здається, не хвилюється про свій вигляд, бо зустрічає тих, хто приходить у її зал спітніла, у спортивних штанях та довгій футболці. Хоча це спортивний зал і
по-іншому бути  не може.

Білл / BillWhere stories live. Discover now