Білл / Bill

~ ГЛАВА 28 ~

Сидячи у кафе, я чекаю своє замовлення. Обідня перерва у мене проходить на самоті, але я не проти. Я читаю повідомлення від Клари, яка повідомляє, що сьогодні вечірка у якогось хлопця з університету. Не бажаю іти туди, але вже пообіцяла Кларі та Аарону, тому викрутитися вже не зможу.

Мені принесли замовлення і я почала поїдати його. Останнім часом я полюбила пончики із шоколадною начинкою, тому замовила саме їх. Вони до біса смачні і навіть незнаю, хто б їх не полюбив?

-Привіт. - чую знайомий голос я.

Повернувши голову, зустрічаюся із привітною усмішкою Ная. Я також усміхаюся.

-Привіт.-відповідаю я.

Най вмощується навпроти мене та сплітає долоні. Я перестаю їсти та дивлюся на хлопця.

-Я дізнався, що ти працюєш у книгарні поблизу. - каже він.

Я киваю.

-І як справи на роботі? - цікавиться він.

-О, чудово. - усміхаюся я. - Це робота моєї мрії.

Най кивнув та почав нервово стукати пальцями по столі. Він глянув у зал та щось уважно роздивлявся, а після повернувся до мене.

-Слухай, сьогодні вечірка, - каже він. - Не хочеш піти зі мною?

-Я б з радістю, але вже домовилася з сусідкою та другом. Може ти з нами підеш?

Най заперечно похитав головою та піднявся з-за столу. Махнувши мені рукою, попрямував до виходу із кафе. Я здивовано поглядаю на двері, з яких тільки що вийшов хлопець. Це було... Дивно.

***

Моя обідня перерва завершилася ще п'ятнадцять хвилин тому. Я сиджу та дивлюся на годинник. Його стрілки аж занадто повільно пересуваються, як і години у книгарні. Сьогодні було не багато відвідувачів, тому я помираю із нудьги. Я тяжко видихнула та перевела свій погляд у вікно, за яким побачила містера Роджерса, який розмовляв по телефону. Прослідкувавши за ним, за мить я вже побачила його у крамниці. Чоловік привітно усміхнувся та пройшов до мене.

-Як справи, міс МакАлен? - мовив містер Роджерс.

-Чудово, - усміхаюся я. - Тільки відвідувачів мало.

Чоловік поглянув на годинник на своєму зап'ясті, а за тим глянув на мене.

-Можеш піти додому раніше. - повідомляє він.