~ ГЛАВА 12 ~

1.3K 61 3
                                    

Сидячи у аудиторії та слухаючи викладача, хоча ні - не слухаючи викладача, бо я задумалася про ніч, яка була три дні тому. Всі ці дні я лише про це й думаю. Звичайно, моя тітка ще молода та й дуже приваблива, тому не дивно, що вона була на кухні.... З тим чоловіком. Але ще мені не дає спокою цей сон. Білл, він вперше появився у моєму сні. Це було так дивно... Справді дивно.

За мить заняття завершилося і я вийшла із аудиторії. На мій мобільний прийшло повідомлення, я його переглянула і зрозуміла, що зовсім забула, що сказала тітці про бажання ходити у її спортивний зал.

"Якщо у тебе сьогодні є час, то можеш прийти у зал:)"

Відписавши, що знайду час, я засунула телефон у кишеню джинс. Зустрівшись із зеленими очима я усміхнулася і мої ноги самі повели мене у сторону хлопця. Аарон стояв та чекав біля виходу. Обійнявши його та відчувши, як він поцілував мене у щоку я ступила крок назад і зіткнулася з кимось. Повернувшись, я побачила сіру футболку із якимось логотипом збоку. Піднявши голову вверх та побачивши два каро-зелених очей я ковтнула клубок у горлі.

-Ми можемо поговорити? - питає Білл.

-Ні, я говорю з Аароном.

Повернувшись до друга я побачила неодобрюючий погляд, а за тим мене потягнули за руку у бік парковки. Я зовсім не встигала за кроками Білла, а ще мене сильно обурило те, що він насильно потягнув мене за собою, недаючи змоги навіть мовити слово до Аарона. Якщо він поїде без мене, то мені доведеться їхати із кимось іншим або гірше - із Біллом. Свою машину я вирішила сьогодні не брати і здається, що даремно.

Білл притиснув мене до дверей своєї машини. Я схрестила руки та глянула у сторону, де б мав стояти Аарон, але його там не було, що сильно образило мене. На нас кинули зацікавлені погляди, це мене вже змусило зніяковіти.

-Сью, нам потрібно поговорити. - повторює Білл.

Повернувши повільно голову до цього недоумка я підняла брови, запитально дивлячись на нього. Він випрямив спину та схилився на двері машини навпроти. Я упізнала цю машину, це Томасова. Мене дуже порадувало, що скло, яке я розбила уже замінили, але через цей вчинок я краще познайомилася із Евансами, що не дуже мені до вподоби.

-Мені здається, що ти мене уникаєш.

-Невже? - регочу я. - Ти тільки зараз це помітив?

Білл / BillWhere stories live. Discover now