Білл / Bill

~ ГЛАВА 41 ~

-Білле. - гукає мене сестра.

Я виходжу з кімнати, одягаючи джинсову куртку. Вона стурбовано дивиться на мене і я пришвидшую її до відповіді.

-Чого тобі?

-До тебе Еван Роджерс прийшов...

Спускаюся униз та бачу Евана, який збентежено глянув у мою сторону, усміхнувся та підійшов потиснути руку. Якби у моїй кімнаті Сьюзен не лежала непритомна, а на годиннику не було другої ночі, то я б напевно ще пожартував. Думаю саме через пізній візит до нас Меделін затурбувалася. А мені було по-барабану, адже мене хвилювала лише Сьюзен.

-Можемо поговорити? - питає він.

-Про що?

-Є важлива тема.

-Ні, не сьогодні. Я зайнятий.

Розвертаюся та іду у сторону дверей, але Еван каже те, що змушує мене зупинитися.

-Це на рахунок твого батька...- мовив він. - Справжнього батька.

Я повертаюся та киваю Евану у сторону кухні. Він іде за мною і поки я вмощуюся на кріслі та відкорковую мінеральну воду, він не знає з чого почати.

-Кажи, я слухаю.

Еван сідає навпроти мене та торкається своєї щетини.

-Білле, перед тим, як поїхати з Джулією та Джейн до США, - починає він. - Я б хотів сказати те, що давно приховував. Ти вже знаєш, що саме.

-Так, ти маєш розповісти про мого біологічного батька. Давай швидко.

Хоч я й робив вигляд, ніби мені все одно, але всередині мене усе переверталося і різко стало погано. Спершу думав, що виблюю усе прямо перед Еваном, але цього не сталося. Я дивлюся на Роджерса і те, як він нервує. Опустивши очі, він розглядає нігті та вже готовий промовляти, але знову закриває рота. Мене це починає бісити.

-Слухай, мені справді час іти. В мене багато справ.

Опускаю те, що це зв'язано з Сьюзен і я вже, як десять хвилин не бачив її. Мені потрібно знати як вона.

-Білле, твій біологічний тато це я...

Я переводжу різкий погляд на Евана та скривляюся, а після регочу. Піднявшись з крісла, відходжу трішки назад.

-Смішний жарт. Так хто батько?

Він підіймає погляд на мене і торкається щетини... Та не може цього бути! Ні. Аж ніяк ні. Хитаю головою та схоплююся за голову.