{Епілог}

121 5 12
                                    

  *Два роки по тому*
-Какаши! Поїхали, всі вже там є!
-Та йду я! - він вийшов з кімнати і ми поїхали на річницю. Сьодні третє травня в нас два роки як ми одружені. Ми сіли в машину і поїхали.
-Вже два роки...- я подивився в вікно, а потім перевів погляд на кольцо.
Трохи посвячю як ми жили ті два роки. Нк для початку нічого цікво не було але дальше третє травня. День нашого весіля.
  Flash back:
Година сьома до мене приїхали Хідан і Конохамару. Вони були дружбами.
-Ну вот ти і готовий. - Хлопці мене вдягнули. На мені була чорна сорочка, наверх біля жилетка, білі штані і чорні мешта. На руках були кожен і браслети з цепками, і в вусі маленьки кульчик. Да за той час я нарешті собі проколов вухо. Ми пофоткалися і поїхали фоткатися зе з Какаши і дружками ними були знайомі сіроволосого. Він був вдягнутий в білу сорочку, чорний піджак чорні штани і такіж мешта. Ще була маска, кудаш він без неї. Хотя на фоткам ле ми цілувалися прийшлось її стягувати.
Дальше була розписка, і Жейдоа мене мучав щоб на кожному кроці робити з ним фотку. В нього зі мною більше фоток з весіля чим з Какаши.
В ресторан ми приїхали десь четверта-п'ята. Спочатку все було спокійно але з моїми придурками воно спокійно не пройде.
Все почалося як завжди з батлу Нагато проти Хідана. Їхній спор заключався в тому, щоб розбти бутилки алкоголю і випити розлите з землі. Дайте їм мозок він випав!
Дальше Дей робив дофіга дічі одна з них була те як він пробував їсти перше вилкою, і зе заставив мене теж це робити! Ніхто цього не зміг але той придурок не здався і почав їсти його просто ротом.
Взагалі весіля пройшло дуже і дуже весело. Про таке можна тільки мріяти.
   Flash back complete.
Дальше все було досить просто я закінчив Універ. Правда по спеціальності не працюю. Я не закидав гонки, а тільки розвивався в тому. І зараз в мене сама популярна школа для гонщиків в Японії. Називається вона "NamekadzeXA". Там модна вчитися, є три класа кожного рівня. А люди які вже мають кар'єра можуть взяти одного з менеджерів і просуватися. Доречі моїм так і дальше залишається Хідан вони доречі з Таюєю скоро хочуть одружитися. Дей працює в моїй школі менеджером і допомагає мені. Сасорі став ректором Універ у ле викладав. Яхіко і Конан одружилися майже зразу після Дея, але це був воський круг тому ніяких огромним пірів не було. Нагато так ще досі нікого і не найшов хотя тому пеню вже пора.  Конохамару пока розвиває фірму. Вроді в нього вроді є дівчина а вроді вони не разом він сам незнає, хотя к він каже йому все підходить. Неджі і Хінати все уже доьре і я радий за них.  В Обіто і Рін доречі народилася дочка. Їй майже вже рік і звати її Мейсі.
Доречі до Орлчімару я ходжу тепер частіше і вот пів року тому я добився, щоб він полежав в псіхущі повністю вилікувався і потім щоб передивилися справу і він вже по нормальному просидів скільки йому дадуть.
Зе досит важлива новина пів року тому  Дей і Сасорі усиновили дівчинку, їй п'ять років. Вона має дуже похожі очертанія лиця Сасорі і также червоне волося но зато в неї такіж голобі очі як і в Дея. І це чудо звати Кіміко.
Какаши теж наполягає втому щоб всиновити але я зараз не готовий хотя можливо в літі можна було цим зайнятися. Допечі він хоче сина, щоб був наслідник фірми.
Так ми і доїхали. Зайшли в заклад і почали зразу веселитися. Какаши заговорився з Конохамару і Обіто вони як завжди говорили про фірму. Я закотив очі і почав вести розмову з Деєм.
-Так, що там син?
-Тв вот вчора знов за то посварилися хотя сьооодін все вже вроді  нормально.
-Хах, нічого нового.
-Доречі, в що там малишка?
-Та нісого з нянькою сидить зараз закінчиться садок поїде трохи до прабабусі.
-Ясно, сплавлюєш. - я усміхнувся і до нас підключилися вже інші тому в т перейшли на інші теми.  Дальше вечір проходив нормально.
Хух вже літо і ми як завжди почали спорити з Какаши за сина.
-Та більн! Замахав, я згоден! - він стояв в шоці.
-Ем...
-Щось не підходить я проти і не всиновлювати. - на мої руки заліз Курама. 
-Нє, треба буде з'їздити туди.
-Ага.
На наступний тиждень ми поїхали в дитячий будинок. Скільки все-таки років я не з'являвся в такому місті. Доречі ми поїхали в тому, що я жив. Просто скільки спогадів.
Ми поспілкувалися з одним хлопцем, він був похожий рисами на Какаши і также сіре волося зато яскраво голубі очі, вони були дуже рохожі на мене. Йому було сім і звати його Наокі. Він зразу мені запав тому я навіть ге хотів бачити інших. Какаши він теж вроді найшов до нього щось. Нам сказали, що він проблемний але я знаю як це тому будемо робити з нього людину.
Вже вже через два тижня він вже був членом нашої сім'ї.
Перший місяць було досить тяжко з ним, прийшлось Дею часто замінювати мене ікон йому допомагали і інші.
Дальше ми найшли спільну мову і ані почав до нас привикати з вересня пішов в школу і вроді нормально вчився. Ми найняли ще йому няню ну типу вона допомагала з уроками, коли нас не було залишалася з ним і так дальше. Хотя ми старалися максимально проводити з ним час щоб він почував себе конфортно.
Доречі Коміко і Наокі добре погладили і це було класно.
Дальше житя проходило дость файно. Знаєте завжди є переломні момнтии але вони завжди закінчуються тому не засмучуйтеся беріть себе а руки і дивіть на повну. Все буде зашибісь якщо для того щось робити.
А я можу сказати, що в мене все житя проплило достатньо файно зі своїми косяками але я щасливий тому моду сказати, що це мій......THE END!
——————
На цьому все🎈 Дуже дякую, що були зі мною)🤤♥️ Зусьрінемося в новій історії🧸

{ Недосяжний }Where stories live. Discover now