{ Недосяжний }

{Розділ 31}

-Ну давайте розказуйте...
-Короче слухай, просто жопа! Я розбирався з тим пацаном, а Конохамару з Карін. Слухай...Того пацана звати Суйгецу. Скользкий тип. Він зробив ті фотки бо йому Карін заплатила немалий кеш. Як він сказав цитата «Бля мені було серівно! Мені заплатили я зробив! Не більше не менше!» ну Короче я йому вставив фінгалом не відділився, його ще з Універу поперли. Він вчився на юриста в Осаку. Ну Короче було весело ним покрутити. - Хідан усміхнувся і глотнув чай.
-Да канешно, спасибо. А ти, що братішка? - я подивився на Конохамару.
-Ну в мене не так цікаво. Просто найшов її в готелі викликав на розмову звільнив її з роботи. Ну і ще пограв на її почуттях. Тепер напевно в депресії але мене це не стосується. Нефіг лізти до мого братішка!
-Дякуськи. - я послав йому воздушний поцілунок в той закотив очі. Ми так завжди робимо. Хідан відставив чашку і подивився на Дейдру.
-А ти давай розказуй!
-Ну що...Я приїхав він якраз сидів в гостинній і якраз починав бухати. Наарав на нього він думав що в нього барабані переробки лопнуть. - він усміхнувся і продовжив - дальше він не хотів мене слухати але я показав йому відео де той придурок говорить, що це монтаж Хідан якраз мені то скинув. Тоді Хатаке почував мене слухати ми ще правда арали ну точніше я арав на нього. Але то таке. Короче! Скоро чекай щось таке, що він буде прости вибачення в тебе!
-Обов'язково. - ми сиділи десь до дев'ятої як в мене задзвонив телефон і в Хідана доречі до нас двох дзвонив Сасорі. Ми переглянулися і вийшли.
„-Хелоу хлопці!
-Та, слухаємо.
-Ти купольне говори, що тобі треба!
-Хадан, помовчи. Короче мені треба щоб ти Наруто привіз Дейдру на вулицю "N-12" і привів його на кришу.
-Добре... я навіть догадаюся для чого.
-А ти Хідан маєш все знімати!
-Поняли.
-Все тоді.
-Доречі Конохамару тут тоже є.
-Ьеріть і його. Він для Дея тоже важливий. Конан, Яхіко і Нагато будуть теж там. Все розвитою на вас!
-Оьрвязково.„
Я і Хідан махнули один одному головою і пішли на кухню. Безсмертний забрав все сказати Конохамару, а я підійшов до Дейдри.
-Пішои, збиратися.
-Куда?!
-Ну треба. Давай іди!
-Якщо ти хочеш мене вбити то я це зроблю скорше.
-Обов'язково. - я усміхнувся і повів його в кімнату.
Сам теж пішов привести себе в порядок. Вдягнув жовті штани вони йшли з чорною цепкою, чорну кофту такіж кроси і жовта джинсовка. Вдів свій любимий чокер ну точніше такий самий але з чорними цепами. Ще на пільці начепив пару колець. Розбурхав волося і вийшов в корідор. Ми ще трохи почекали Дейдру і поїхали.
Коли ми приїхали то Хідан попередив Сасорі і я з тим пішов на кришу. А ті двоє пішли в обхід з іншої сторони криші щоб не пробігати біля прям столу який нашотував Сасорі.
-Ти мене скинути хочеш? - я просто запахнув його туди і скоро побіг на точку де стояли ті всі. То треба було обійти з іншої сторони і стати з тамтої сторони балкона...криші.
-Так все готово?! - Конан дуже переживала
-Угу. - пробормотів Хідан які настроював камеру.
-Тихо, бо почують. - прошепів Яхіко.
-Коли Дей відповість та ми маємо вибігти і в зірвати хлопушки. Не забудьте! - промичала Конан.
-Не забудемо. - прошепотів я і почав дивитися на всю картину яка там стається допечі я теж знімав. Та всі знімали просто для себе навіть. З тим всім я навіть про Какаши забув і з трепитнм дивився на ту картину.
На середині криші стояв столик з вином і десертом. Навкруг були Липський роз і свічки. Все було дуже естетично і прекрасний фон добавляв нереальну атмосферу. Де сидів Сасорі можна було побачити огромний букет роз а біля них барахатну коробочку.
Дей походу ще досі не розумів, що відбувається. Сасорі запросив його за стіл. Ми чули весь діалог і в один момент коли вони підійшли до краю, Дей задивився на місто Сасорі встав на одн коліно дістав кольцо і рози. Дей обернувся і побачив це. Він був в шоці.
-Дейдра-сан самий прекрасна людина на цьому світі ви станете моїм супругом?! - в Дея полилися сльози з очей і він теж впав на коліна.
-Звісно! ТА, ТА, І ЩЕРАЗ ТА! - ми всі вискочили і злопнули хлопушки. Ми всі хлопали, а ті лежали на землі і обнімалися. Коли вони піднялися Сосорі надів кольцо на палець Дея і впився в його губи. Дальше ми всі їх вітали. Вот і настала моя черга.
-Так, я буду дружбою навіть вас не питаю просто ставлю перед фактом. Ну і ще савет і любов!
-Дякуємо. Не сумнівайся. - я обняв Дейдру і пожав руку Сасорі.
Ми ще довго там буди і вирішили їхати. Мене до себе забрав Конохамару так як я не хотів мішати тим.
Коли ми виходили то я пішов до мотоцикла томущо припаркувався трохи дальше від там тих. Крли я підійшов до мотоцикла то побачив записку. "В 04:00 чекаю тебе на вулиці N-57" і зараз поняв хто це. Так зараз пів четвертої нічого собі трохи там пробули. Навіть не замітив як час біля тих придурків протік. Так треба їхати якраз встигну.
Сів на мотоцикл і поїхав. Я приїха в туди дость скоро ну четверта вде був там. Я побачив машину Хатаке підійшов до неї і побачив ще одну записку. "Код 2709, іди до залу з наз-вою «Ботанічна» чекаю". Я надав код і зайшов в середину. Найшла той зал і побачив ще одну за писку "Іди на вулицю, я вже там". Я зайшов в середину і направився на вуличну площадку.
Вийшов то побачив огромний екран і коцик з вином. Я сів туда і на екрані почалося як я поняв міні кліп. Він включився і я почув як біля мене хтось обнімає. Точніше обнімає сіроволосий. Я дборнувмя але залишився сидіти также.
———————
Дей тепер буде жинатим Человек😹🥳♥️