{ Недосяжний }

{Розділ 27}

Коли я зайшов то там сиділа Хіната і щось питала Хатаке і зразу записувала.
Я встав так щоб мне не бачили і почав слухати розмову, вона з приводу Універу перетикла в особисту.
-Розумієте, це дуже дивно.
-Говори я допоможу хотяби словами.
-Я почала зустрічатися з Кібою, щоб забути про Неджі. Як ви знаєте це мій троюрідний брат. - вона засмущалася.
-А, що ти відчуваєш до Неджі, що хотіла його забути?
-Я..я його люблю. І думала, що забуду коли почну зустрічатися з Кібою але не вийшло.
-Зрозумів ти не забула. Але зараз ти одружена по рощоту так ще не так?
-Ну, проблема що мене і Неджі одружили! Але я так не можу я його люблю але ми родичі а тепер щей одружені!
-Ем, Хіната все дуже запутано. Але я вірю в тебе і думаю, що ти витримаєш і зможеш розібратися. - в неї за тряслися плечі, я не витримав підійшов до неї і обняв зі спини і прижав до себе. Вона дьорнуался а Какаши не понятно на мене подивився.
-Я її заберу треба дещо сказати.
-Так, надіюся ти їй допоможеш. - в його очах пропалила надія і я взяв її за руку і пішов на вихід з аудиторії якраз в неї влетіла Сакура, а за нею інші однокурсники. Ми почекали поки всі вийдуть і я повів її на кришу коли ми вийшли вона заплаканими очима дивилися на мене і голосом яки дрижав запитала...
-Ти....все чув? - і з її очей потекли сльзи. Я сів на землю і посадив її біля себе обняв за спину.
-Так, але не переживай я нікому не скажу. Хоть я і сволоч но не криса. - я ухмильнувся і прижав її блище.
-Ти хотів... мені щось сказати? - але а дільше вся дорожала.
-Для початку заспокойся. Хотяби постарайся, а по друге ти знаєш, зо я знаю Неджі дуже навіть файно ладжу. Хотя вже з місяць може більше з ним не зв'язувався бо він був в Америці.
-Та... - Вона більш менш не так дрожала.
-Ну вот. І в один з вечорів коли ми пили перед тим як він мав їхати то сказав дуже цікаву річ. - Вона на мене не понятно подивилася.
-Він сказав, що полюбив свою сестру.
-І....це....я? - я усміхнувся прижав її зе блище.
-Так. - вона заплакала зі всієї сили і почала плакати мені в плече а я її гладив по волосю.
-Доречі Кіба перевевся. - коли плакала проговорила Хіната.
-Кх, Доьре що та криса схвалила тепер. - ми так довго сиділи і через п'ять хвилин в мене задзвенів телефон і я дістав його з кишені. На екрані вибило "Хюго⚡️" я усміхнувся, а Хіната подивилася на дисплей.
-Згадай сонце вот і луч. - вона усміхнулася, а я просто кивнув і підняв трубку.
„-Які люди подзвонили! Вже встигли одружитися, а мені сказати що прилетів не можна?!
-Ну давай без сарказма. Для початку я тебе вітаю я пропоную сьогодні зустрітися.
-Можна. Давай десь година шоста в раменій?
-Без проблем. Зустрінемося нормально поговоримо. Доречі передай Хіната, що я її заберу.
-Окей.„ - я усміхнувся і взяв з підлоги і допоміг Хінаті.
-Та сама чула.
-Ага. - виявляється ми просиділи цілу економіку тому коли ми спустилися я відправив Хінату в столову а сам пішов до Какаши.
Зайшов він коли сіроволосий читав тихо підійшов зі спини і обняв зашию
-О май! Нащо так лякати? - Какаши схватився за сердце, а я розсміявся.
-Ну я не хотів. Я любя тебе налякав. - я усміхнувся і сів на стіл обкрнв до себе Какаши який і дальше сидів на кріслі.
-Ну якщо любя то добре. - Хатаке зняв маску і посадив мене на коліна впився в мої губи. Крли ми відірвалися один від одного той подивився на годин і обняв мене.
-І як там Хіната?
-Добре. Сказав їй правду про Неджі і вона довольна.
-Яка правда?
-Він тоде давно до неї не рівно душний.
-Ти звідки знаєш?
-Коли ми бухали перед його польотом в Америку то він розказав.
-Ви знайомі?
-Та, не довго десь пів року але нормально спілкуємося.
-Коли ти встигаєш? То маєш одного друга з огромною фірмою тепер я дім знаюся і з Хюг ти тоже маєш кантів. Які ще фірми?
-Вроді ніякі. Все стабільно. - я усміхнувся і придався блище до сіроволосого.
-Доречі я Щ ним сьогодні зустрінуся?
-Та Доьре. - ми так трохи посиділи і я пішов на третю піра а той поїхав на фірму.
Третя пара прийшла спокійно я вийшов один з перших але мене затримала Харуно Сакура.
-Почекай.
-Чого тобі?
-Не чіпай Хінату вона одружена тобі нічого не світить з нею. - я ухмильнувся розвернувся і пішов на вихід. Немаю, що робити як слухати бред тої розтволосої.
Було дуже не звично находитися в тому будинку але я заварив собі рамен і пішов в столову. Мене вмовляли поїсти щось нормальне але я не поголився. Поки я їв то набрав Дейдру.
„-Хелоу, як там перший день?!
-Та знаєш нормально.
-Кх, в тебе і без якоїсь дічі?
-Та не вже встиг посипатися з одним переподом але то так.
-Нічого дивно. Ну терпіння тобі.
-Ну спасіба. Доречі незабудь тобі завтра до Орачімару.
-Незабуду. Я вже маю годину на яку йду тому.
-Оу, тобі завтра після зустрічі зразу набеоеш!
-Обов'язково!„ - я продовжив їсти і пішов вдягатися.
Вдягнув я прості чорні штани, орандиву кофту і такіж кроси на верх коженку і поїхав в рамену. Тепер пора була не через вулицю а фіг зна скільки треба було їхати але я встиг але коли зайшов то той вде сидів. Я пвдсклчив до нього але він якось зрозумів що я скачу тому витягнув мене коробку перед собою.
-Вітаю щераз. Вибачай що не привітав десятого просто з документами розбирався.
-Та не оправдовуйся. Розумію бізнес.
-Ага. Доречі дякую що заспокої Зінатк і сказав що я до неї щось маю. - він закрита свої світлі очі і усміхнувся.
-Завдли звертайся. Доречі як так вийшло що в родичі і вас одружили?
-Ну, наші тати мають окремі філіали вот і з'єднали вони їх.
-Бізнес старанна річ.
-Ага, доречі це спростило дуже. Бо не треба обяняти як так вийшли що ми разом ти буди серівно. - він усміхнувся і продовжив їсти я зробив то саме.
-Доречі а в тебе зо там?
-Та нічого такого. Тільки почав зустрічатися.
-З ким? - він скорчив рожицю.
-З Хатке Какаши. Говорить тобі це щось?
-З тим що фірму має "ChidoriKX" і та фірма має одну серію разом випущену разом з нами а точніше з фірмою "BiakuganNR"?
-Та.
-Нісого я собі тут пропустив. Я в ахуї.
-Сам не поняв як це сталося. - так ми ще трохи посиділи і ми розїхалися. Виявляється вони з Хітнатою живуть в томуд районі але на самому початку а я в середині.
В будинку я зразу пішов в кімнату там лежав Какаши і щось читав.
-Хелоу!
-О нарешті.
-Оцойо я не так і довго був. - я усміхнувся і заліз на сіроволосого.
Ми так бавго вагалися і потім лягли спати. А пере тим як відати я миру грьоз я згадував як познайомився з Неджі.
Це був хмурий зимній день білобрисий згортав сніг з гробу і дожив квіти коли в нього вжиті в хлопець. Вони та суть не побилися за це але потім заспокоїлися так як біля трун це було робити не дуже. Тому вони розійшлись але не далекого Хюго пішов до сусідньої могили і теж положив квіти. Так вони й роз говорилися. Ані ходив до могили своєї подруги яка загинула від раку чотири роки тому. Хлопці тоді стояли там до ночі а потім домовилися про зустріч. Той і так почали спілкуватися.
——————————-
Вони від пироги🧸🎈