Кохання у часи зомбі-апокаліпсису

Глава 6. Золотоволоса

— Ведмежа Мамі-ведмедиці, я на місці, — крізь навушник почувся механічний голос Емілії Фінч. Молода медсестра завмерла на початку алеї.

— Я чую і бачу тебе, Ведмежа, У тебе чудово виходить. Тепер сиди тихо до тих пір, доки Тато-ведмідь не подасть нам сигнал, добре?

— Гадаю, ти хотіла мовити "дій за планом", — запропонувала Падма.

— Хіба?

Падма і Герміона спостерігали за ранковою операцією з даху будинку.

— Ці сигнали такі необхідні? — Падма закотила очі.

Герміона стиснула плечима.

— Що за життя без маленьких примх? — вона повністю зосередила свою увагу на Емілії, спостерігаючи за нею через бінокль.

— Примх? — пробурмотіла Падма. — Ми використовуємо вісімнадцятилітнє дівча, як приманку!

Герміоні спало на думку, що вона, Гаррі та Падма часто недооцінювали молодших членів команди. Вона подумала, що її та Гаррі Поттера можна вважати найбільшими лицемірами, якщо згадати скільки небезпечних пригод у них було, до досягнення їхнього повноліття. Альбус Дамблдор був або занадто впевнений у їхніх силах, або просто крізь пальці дивився на небезпеку для дітей. Правду кажучи, обидві теорії не дуже.

— Вона пішла добровільно, — вказала Герміона Падмі.

— Я гадаю, охочих побігати від зомбі зо два метри не так багато, — сказала Падма.

— Емілія була зіркою легкої атлетики у своєму коледжі в США. Вона гадала, що зможе допомогти.

Важкий баритон агента Річардса пролунав у навушниках:

— Тато-ведмідь на позиції. Ми готові.

— Ця гарнітура неймовірна.

Герміона погодилася.

— Потрібно віддати шану американцям — ці люди нічого не роблять аби-як.

Обидві жінки замовкли на пару хвилин, просто насолоджуючись рідким лондонським сонцем. Падма зробила ковток із пляшки та передала її Герміоні, шкіра якої вже обгоріла.

— І чому ця операція зветься Золотоволоса? Завжди вважала цю історію неприємною.

— Це ідея Ковбоя, — сказала Герміона. — Вочевидь, Мерсер хотів, щоб об'єкт був "правильним".