Розділ 51. Милосердя

66 8 3
                                    

Екіпаж корабля справді був надто зайнятим з часів відсутності Драко та Герміони. Тепер там була справжня лікарня — дві великі каюти були визволені від незадоволених і привілейованих колишніх мешканців і об'єднані в лазарет. В одній кімнаті лікували чоловіків, а в іншій жінок і дітей.

Бєліков спочатку провів їх по жіночій лікарні, яка була світлою, просторою і дуже порожньою.

— Немає пацієнтів? — запиталася Герміона. Вона була рада, тому що це означало, що флот відновлюється.

— Нічого невідкладного в цей час, — відповів Бєліков. — Відразу після повстання ми були завалені всім — від недоїдання до запалення зубів мудрості, які потребували видалення. Лікар Престін згодився. Поки що в нас ще є декілька випадків пневмонії. Ось і все.

— І воші, — нагадала вона.

Він посміхнувся їй.

— І це.

— Я сподіваюся, що ви утримуєте Престіна підохороною поки він працює? — поцікавився Драко.

По виразу обличчя Бєлікова він сприйняв це надто серйозно.

— Саме так, — на мить він виглядав розлюченим. — Я голосував проти того, щоб залишити його на флоті, але комітет прийняв своє рішення. Як ви знаєте, лікарі присягаються. Престіна утримують за це.

— Я знаю клятву, — сказав Драко, говорячи про клятву Гіппократа.

— А ти? — запитався професор. — Присягав?

— Пам'ятаєш, що я так і не закінчив навчання?

Від задумливості очі Бєлікова за окулярами ледь звузилися.

— Шкода. З тебе би вийшов чудовий лікар.

— Мій батько би пишався.

— Звісно, без сумнівів! — стариган був дуже щирим.

Драко весело поглянув на Герміону, розділивши з нею спільного жарту.

Відчувалася схвильованість, коли вони поводилися нормально. Розмови між ними, які не стосувалися роботи, виживання або слів, які були сказані за необхідності, були рідкі. Так, між ними були невловимі емоції, але Герміона не була впевнена чи були вони з Драко хоча б друзями?

— Що в сусідній кімнаті? — запиталася вона. — Є причина по якій вона замкнута?

Веселість зникла з обличчя Бєлікова. Він витягнув ключ-карту, який був прикріплений до мотузки на штанях, і почав відкривати двері.

Кохання у часи зомбі-апокаліпсисуWhere stories live. Discover now