Кохання у часи зомбі-апокаліпсису

Глава 28. Правда

Щойно вона торкнулася його, він повернувся, лівою рукою хапаючи її за лікоть, а правою за зап'ясток... занадто сильно. На одну напружену секунду Герміоні здалося, що він зламає їй руку, але потім, зрозумівши хто перед ним, він здивовано відпустив її.

Скориставшись замішанням, вона потягла його до найближчих дверей. Вони були закриті. Вони поквапилися по коридору до наступних, але і вони були замкненими. Десь біля сходів почулися голоси. Герміона ледь не почала шкодувати про своє рішення, коли четверті двері відкрилися.

З полегшеним видихом вона відкрила їх, штовхнувши Мелфоя до середини і тихо закриваючи за собою двері. Все ще тримаючи дурнуваті туфлі за застібки, вона поглянула у вічко, перевіряючи чи не йде хтось.

Схрестивши руки на грудях, Мелфой застиг у центрі кімнати, яка була дуже схожою на його, ледь помітний у місячному сяйві, яке пробиралося через панорамні вікна. На ньому був чорний в'язаний джемпер, темні джинси і довгий, сірий шарф, що був безліч разів обернутий навколо його шиї. У темряві було видно тільки вогні інших кораблів флотилії, але вони не хотіли ризикувати, вмикаючи світло.

Вона повернулася до нього і зрозуміла, що зовсім не знає з чого саме розпочати розмову. Але щоби вони не планували обговорювати, варто було поквапитися.

— Ти вчинила сміливо, коли допомогла Бєлікову і Валлену, — сказав він, припиняючи тишу.

Герміона протерла руки. Їй не скоро вдасться забути погляд нещасного професора...

— Що ж або це, або те, що ти зробив для Забіні. А мені було би не дуже зручно стрибати до Ями у таких туфлях, — пробурмотіла вона і відкинула їх у бік. — Або в цій сукні, — мереживо по відчуттям було надто тонким.

У темряві було важко розгледіти його лице, але його голос потеплішав:

— Ти навіть уявлення не маєш про те, як виглядаєш? Ти ніколи не хвилювалася про зображення у дзеркалі так, як решта жінок.

Герміона й гадки немала, що на це відповісти.

— Якщо ти покінчив із дитячими образами, то можливо перейдемо до більш важливих тем?

— Тобі настільки рідко роблять компліменти, що ти навіть не можеш їх упізнати?

Розлютившись на його спокій, вона вже відкрила рота для того, щоб дати відповідь, але почула кроки за дверима.