Я не був народжений щасливчиком

Розділ 7. Новачок є новачок, не знаєш, як придумати псевдонім?

Джен Ї залишився з пляшкою мінеральної води в руці. Звісно, краще було втамувати голод водою, ніж залишити порожнім шлунок, тож він пив, поки нарешті не дістав дна. І лише тоді він зрозумів свою помилку, як місячне світло проникло у вікно туалету. Він повністю випив воду Сяо Лі. Хіба він не повинен був залишити трохи для нього?

Не звинувачуйте Джен Ї в тому, що він не знає міри. Як для багатого другого покоління аристократичного коледжу, що йому була та одна пляшка мінеральної води? Та він може дозволити собі купити стільки ящиків, скільки забажає. А попереднє прозріння виникло лише завдяки особливим обставинам.

Мається на увазі, що якби перед ним зараз стояв хтось інший, він би навряд чи зрозумів, що вчинив якось неправильно. Думки, які прищепила йому родина, не обмежувалися цією пляшкою мінеральної води. Просто враження, яке залишив після себе Сяо Лі, було настільки глибоким, а досвід, який той підніс йому в туалеті, настільки лякаючим, що він ніколи не забуде цього до кінця свого життя. Таким чином, він став дуже обережним.

Однокласник Джен Ї поспішно віддав пляшку мінеральної води і тихо сказав: «Дякую, я випадково випив забагато. Як тільки я повернуся, я куплю тобі 10 коробок».

Сяо Лі нічого не сказав і просто викинув пляшку в сміттєвий бак поруч. Тоді чорноволосий підліток забрав руку з перегородки туалетної кабінки, випростався, взяв шкільну сумку й рушив до дверей.

Його рухи змусили Джен Ї раптово занервувати. Після сильного переляку він був дуже виснажений і хотів би лягти подрімати. Проте він ніколи не наважиться це зробити, якщо Сяо Лі піде. Що, якщо на нього знову нападе привид, як тільки він залишиться сам?

Джен Ї сперся руками об підлогу, намагаючись встати на свої послаблені ноги. Він швидко пішов за Сяо Лі й хотів покликати його, але не знав, що краще обрати між "Сяо Лі" та "Шерлоком". В результаті він заплутався: «Сяо— Шер—».

Сяо Лі озирнувся, розмірковуючи, дозволити цій людині слідувати за ним чи ні.

Його очі були чорні з гарною гладкою формою. Вони здавалися дуже ясними, коли Сяо Лі зустрічався поглядом з іншими, що навіть викликало приємні відчуття.

Однак з точки зору Джен Ї, Сяо Лі своїм поглядом лише байдуже пригрозив йому. Джен Ї швидко продовжив: «Навколо мене немає абсолютно жодних привидів і небагато людей. Та особа забрала Хван Ніну...»