Я не був народжений щасливчиком

Розділ 11. Повне відновлення HP*!

*HP це "Health Points" або "Hit Points" ("Очки здоров'я" або "Очки життя"). Це числова величина, яка визначає здоров'я або життєву енергію гравця або ігрового персонажа.

Сяо Мін, Тань Лі та ванна склали досить дивну картину.

Тань Лі не говорила і залишалась весь час нерухомою, дивлячись просто в бік ванної. Сяо Мін м'яко опустився у дверей з відображеним на обличчі страхом. Так вони утворили міцний рівносторонній трикутник.

Сяо Мін насправді рідко дивився фільми жахів. Сю Мей змусила його присвятити весь свій вільний час академічним успіхам у школі та практиці у фінансовій справі. Тож, він до такого зовсім не звик: серце ледь витримувало.

Хоч кімната була освітлена, але Сяо Мін відчував такий страх, як ніколи до цього раніше. Перед ним був справжній привид! Крім того, він дивився на ванну з ненавистю в очах. Що такого зробив Сяо Лі, щоб спровокувати цього жіночого привида?

Здається... здається, що люди, які зустрічаються з привидами, зазвичай помирають легко. І вкрай жалюгідно.

Сяо Мін відчайдушно шукав у своїй свідомості інформацію про привидів, бо боявся, що як тільки він кліпне, то жіночий привид відірве йому якусь частину тіла. Сяо Міну було настільки страшно, що він буквально обливався холодним потом, його одяг вже прилип до спини.

Ніколи в житті він не відчував нічого подібного..

Усі вони чекали нагоди порушити рівновагу.

Це був Сяо Лі у ванній.

Сяо Лі у ванній абсолютно не знав про те, що відбувається у зовнішньому світі. Він не поспішаючи витирав рушником своє волосся та тіло. Обмотавши рушником нижню частину тіла, він вийшов з ванної кімнати.

Його тонкі пальці торкнулися золотої дверної ручки, натиснули на неї й відчинили двері.

Коли Сяо Лі вийшов із ванної та повернувся до своєї кімнати, усередині нікого не було - ні Тань Лі, ні Сяо Міна. Кімната, як завжди, була порожня.

Краплі води з його волосся стікали вниз по шиї, по грудях і зникали в гнучких м'язах живота.

Сяо Лі не мав наміру сушити волосся феном. Він просто сів у своє крісло й дивився на книжку на столі.

Щойно він сів, як крапля води капнула з його мокрого волосся на маленьку жовту книжечку, на якій одразу з'явився рядок:【 Без одягу, гарна фігура. 】