Я не був народжений щасливчиком

Розділ 31. Нагорода за найбільш дивну поведінку у світі привидів

Село Збору Душ не виглядало процвітаючим. Ця стара та самотня місцина розташовувалась в обхід родючих полів. На в'їзді до села стояло величезне дерево, листя якого опало на землю, тому очевидно, що воно втратило життєву силу. Погана прикмета.

Наразі наближався час вечері. З усіх сільських хатин підіймався дим, а чорні хмари над головами створювали гнітючу атмосферу навколо всього села.

Староста села Ву Шань провів реінкарнаторів стежкою до великого будинку у центрі. Він відчинив дерев'яні ворота, за якими його дружина вже встигла розставити на столі миски та палички для їжі – таких наборів було більше десятка. Гарніри були подані по-багатому: «Ці страви приготували моя мама з дружиною, вони витратили на це весь день. Сподіваюся, вони вам припадуть до душі».

Ши Є поспішно відповів: «Точно сподобаються. Майстерність невістки виглядає непогано».

Вони сіли навколо круглого столу, і Ву Шань поставив величезний намет, який здатен був би накрити весь будинок. Потім він сів з усмішкою: «Хмарно, тому боюся, що раптом піде дощ»

Ши Є ще не заговорив, коли жінка з хвостиком на ім'я Тао Фей – Сяо Лі згадав, що саме вона аналізувала на вулиці місію – раптом запитала: «Старосто, чому б нам не зайти всередину і там не поїсти? Чи не буде клопітно, якщо піде дощ посеред трапези?»

Почувши це, Ву Шань швидко глянув на дерев'яний будинок позаду. Потім він знову відкрив рот і з усмішкою відповів: «Мій дім маленький і брудний. Боюся, що їжа від нього забрудниться. Зовні краще, тут багато простору. І не треба боятися дощу. Чи не для цього я поставив намет?»

Це вважалося причиною? Очевидно, це було виправдовування. Отож, з цим будинком потім виникнуть проблеми...

Тао Фей збиралась заговорити знову, але Ши Є штовхнув її ногою. У підказці було вказано поважати звичаї села і не ображати старосту. Тао Фей насупилась на Ши Є, але промовчала.

Ши Є символічно поклав палички на миску, показуючи, що у нього на думці інші речі. Він сказав: «Це дуже смачно».

«Ха-ха-ха, їжте побільше, якщо смачно».

«Звичайно», — відповів Ши Є: «До речі, старосто села Ву. Ми прийшли сюди, бо хотіли провести екслюзивне інтерв'ю. Чи відбувалось тут щось особливе за останній час?»