Я не був народжений щасливчиком

Розділ 43. Це так страшно QAQ

Сяо Лі не встиг позбутися ручки в руці, як Бі Сянь посунувся першим.

Ручка затремтіла, наче несамовита, і випала з руки Сяо Лі, покотившись на землю. Вона прокотилась лише близько двох метрів, перш ніж дивним чином зникнути.

Сяо Лі з жалем відвів погляд. Він продовжував тримати свою ручку майже без чорнил, розвернувся, попрощався із Тянь Дзи та зайшов до своєї кімнати.

Серед ночі місячне світло було яскраве і м'яке, як сяюча і повільно текуча вода.

Майже всі пішли спати, незалежно від того, були вони реінкарнаторами чи звичайними пасажирами. Навіть Дзя Ї, яка постійно ворочалась через свій стан, і та заснула.

Однак у цей момент в одній з кімнат дещо сталося.

Зараз це було купе А Вея. Накритий ковдрою, він міцно спав на м'якому ліжку, і вся кімната була наповнена його хропінням.

Під його ліжком почулося легке дряпання.

Ніби хтось лежав під ліжком і дряпав звідти нігтями по дошках.

А Вей продовжував міцно спати, не помічаючи цього.

Звук дряпання тривав деякий час і став сильнішим, коли не отримав ніякої відповіді.

Цього разу звук був гучнішим і супроводжувався фізичними ударами. Його телефон, покладений біля подушки, впав на землю. Не кажучи вже про А Вея, який на цьому ліжку лежав і напряму відчув, як воно підскочило від цих ударів. Нарешті йому довелося прокинутися.

А Вей прокинувся збентеженим. Чухаючи голову, він порожньо озирнувся по кімнаті, ніби не розуміючи, чому взагалі прокинувся. Це був сон? Він увечері побачив трагедію Сюань Сюаня, тому йому наснився кошмар?

А Вей озирнувся, і переконався, що кімнаті нікого не було. Поїзд досі їхав рівномірно на повній швидкості.

Ілюзія...?

А Вей згадав смерть Сюань Сюань, і його сильна сонливість поступово зникла.

Йому справді було трохи страшно, але він все ще не вірив в існування надприродних сил у цьому світі.

А Вей наполягав, що хтось пробрався, убив Сюань Сюань і затягнув її під ліжко. Тому він спеціально замкнув двері перед сном і навіть затягнув під двері стілець. Якщо хтось захоче увійти, йому доведеться позбутися стільця, що точно б його розбудило.