Цвітіння вишні на зимовому мечі

30. У квітковому будинку

Можливо, це було через те, що географічно Куньлунь був розташований у віддаленій місцевості, тому торгівля та комерція були ще слабо розвинені.

Чи то на горах, чи біля підніжжя гір, не було такого місця, як будинок квітів, про який писали лише в підручниках. Це був перший раз, коли Лінь Жуфей отримав таке запрошення, хоча внутрішньо він відчував, що це трохи недоречно, зрештою, все ще дознавав сильну цікавість щодо цього.

Побачивши вагання Лінь Жуфея, Мен Ланьжво понизив голос і пояснив:

«Лінь ґондзи, не хвилюйся, Будинок Занепалої Весни дуже чистий. Дівчата всередині також добре володіють цитрою, ґо, каліграфією та малюванням. Це не погане місце, де вони займаються “м'ясним” бізнесом»

«Крім того, ми просто збираємося подивитися, не робимо нічого поганого».

Мен Ланьжво подивився на Лінь Жуфея, сподіваючись, що той прийме його запрошення:

«Ніч довга, якщо ми залишимося вдома – буде дуже нудно»

Лінь Жуфей вагався, але потім повільно кивнув і прийняв запрошення Мен Ланьжво.

Мен Ланьжво радісно підбадьорився та усміхнувся:

«Тоді, Лінь ґондзи, я приїду за тобою пізніше, і ми разом поїдемо туди в кареті!»

Лінь Жуфей кивнув на його слова.

Лише тоді Мен Ланьжво щасливо пішов.

Щойно він пішов, Ґу Сюаньду, який тихо стояв біля Лінь Жуфея, відкрив рота. Чогось у його голосі була трохи кислість:

«Чому Сяо Дз’ю зацікавив квітковий будинок? Це місце дуже нудне»

Лінь Жуфей: «Старший часто туди ходить?»

Ґу Сюаньду спокійно сказав:

«Я був там раз чи два, нічого цікавого»

Лінь Жуфей:

«Я ніколи не бачив такого раніше, тому мені просто трохи цікаво»

Ґу Сюаньду зціпив зуби й зауважив:

  «Це просто вульгарні жінки, нічого дивитись»

Почувши слова Ґу Сюаньду, Лінь Жуфей не зміг стримати усмішку та пожартував:

«Порівняно із зовнішністю старшого, інші справді посередні та вульгарні»

Ґу Сюаньду, якого хвалили за зовнішній вигляд, негайно змінився в обличчі. Здавалося, він хотів щось сказати, але, врешті, слова не сходили з його вуст. Він холодно пирхнув, замахнувся довгими рукавами та зник. Лінь Жуфей був приголомшений, він відчув, ніби образив Ґу Сюаньду сказавши щось, але що саме?...