Цвітіння вишні на зимовому мечі

19. Всередині міста Моюй

Карета їхала ще день, перш ніж прибути до території Моюй.

Сім'я Лінь управляла горами Куньлунь, а Моюй вже була територією сім'ї С’є.

Після кількох днів подорожі гірською дорогою, нарешті з’явився широкий проспект. Навколишні безлюдні гори й ліси відступили, поступово з'явилося місто.

Коли вони в'їхали туди, швидкість карети також сповільнилася. Лінь Жуфей підняв завісу оглядаючи магазини та людей, що йшли дорогою.

Моюй було процвітаючим діловим містом, повз нього проїжджали багато купців. Це було найзахідніше комерційне місто на континенті Яоґван. Лінь Жуфей бачив на вулиці багато унікальних речей, яких ніколи раніше не зустрічав, і дві служниці також не могли не дивитися на них, особливо молодша Юй Жвей, якій не вдавалося перестати ковтати слину.

Резиденція С’є була розташована посередині вулиці, а вхід мав двох високих кам’яних левів. Фу Хва пішла відчиняти ворота. Лінь Жуфей стояв осторонь, щоб почекати, але виявив, що два кам’яні леви трохи нахилили голови до нього.

«Ах, чому камінь ворухнувся?» — вигукнула Юй Жвей.

Лінь Жуфей мить спостерігав і засміявся:

«Це, напевно, не просто камінь. Це кам’яний звір»

«Кам'яний звір?» Юй Жвей не зрозуміла.

«Ммм, Вони добре підходять, щоб охороняти дім»

Лінь Жуфей продовжив:

«Зазвичай вони схожі на камінь, але вони можуть відлякувати злих духів»

Поки вони розмовляли, ворота в резиденцію С’є відчинилися. Фу Хва пояснила причину їхнього приїзду, але сторож виглядав нерішуче, дивлячись на них трьох.

Серед цих трьох Лінь Жуфей, очевидно, був найпомітнішим. Він виглядав спокійним і був одягнений у білий весняний одяг з плавними візерунками хмар із золотого шовку. На талії висів бірюзовий нефрит і мішечок із пахощами з візерунком, який ніхто не міг зрозуміти. Він виглядав красивим, але мав бліде обличчя і, здавалося, не був у доброму здоров’ї. Однак на його обличчі найбільше привертало увагу пара очей чорного кольору, але світліших, ніж зазвичай. Коли він побачив ці очі, то ніби щось пригадав і відразу запитав:

«Можна я запитаю, ви четвертий син родини Лінь?»

«Так» — відповів Лінь Жуфей.