Цвітіння вишні на зимовому мечі

51. Правда(II)

Лінь Жуфей побачив, що Фу Швей був близький до зриву, тому відпустив його. Він підвівся і зрештою знайшов дерев’яний стілець біля себе. Він сів, схрестив ноги, знайшовши зручну позу: «Говори»

Фу Швей лежав на землі, і його голос був тихим: «Фу Юй, Фу Юй — мій старший брат...»

Лінь Жуфей: «Голосніше»

Фу Швей мав кисле обличчя, але не наважився перечити Лінь Жуфею. Він міг лише кивнути й підвищити голос:

«Фу Юй — мій старший брат, мене звуть…Фу Швей»

Фу Юй був старшим братом Фу Швея.

Його характер був кращим за Фу Швея, і талант теж був вищим. Вони народилися у селі Фу, і щоб вижити, пішли вчитися грубого мистецтва меча до місцевого майстра.

Цей майстер удосконалювався понад п’ятдесяти років, але його рівень все ще був на третьому. Якби він потрапив в Дзянху, то був би навіть не вартий як креветка, що застрягла між зубами. Але в такому місці, як село Фу, цього було достатньо.

Фу Юй був народжений, щоб удосконалювати меч. Хоча він і Фу Швей вчилися того ж самого стилю, його культивація прогресувала швидко, і незабаром він наздогнав їхнього майстра. Майстер більше не мав, чого навчити Фу Юя, і тоді Фу Юй вирішив відправитися мандрувати світом.

«Ми в селі Фу бідні поколіннями, потрібно якось змінити це» – сказав Фу Юй, заточуючи свій меч.

«Що ми можемо придумати?» – не погодився Фу Швей.

«Навкруги лише солончаки. Як тільки посадиш насіння, воно навіть не проросте…»

«Завжди знайдеться вихід» – вперто відповів Фу Юй.

Фу Швей сприйняв ці слова лише як марення величі свого брата. Якби був спосіб, то вони б його давно знайшли, і тоді село Фу не було бідним і сто років.

Не те, щоб вони не думали звідси їхати, але поблизу не було відповідного села та землі, щоб прийняти їх. Тож покоління за поколінням їм доводилося задовольнятися тим, що вони мали.

Фу Юй пішов з дому, коли йому було чотирнадцять. У перші роки він все ще підтримував зв’язок зі своєю родиною, але через кілька років новин від нього більше не було. Дзянху був підступним, саме тоді, коли всі думали, що Фу Юй помер, він раптом повернувся зі своїм удосконаленням на шостому рівні.