Породжені ненавистю/18+

Розділ 23

Джеймс.

Що зі мною?

Вона весь час ховається і не відписує мені. Всі повідомлення переглянуті, але без відповіді. Можу зізнатись, що якби сильно захотів, то вона б жодного разу не змогла втекти. Але в цей момент немає нічого важливішого за футбол. Мені вистачає навіть того, що вона просто переглядає мої повідомлення. Цього достатньо, щоб тримати її під контролем. Я досі її ненавиджу, навіть якщо всі мої думки про неї. Я досі очікую на вибачення за той день, який повинен був бути нашим. Кейт знехтувала ним і очікувала, що я прийму її обійми. Але для мене той день був смертельним.

8 років тому.

Мати покликала мене на кухню, щоб я не бачив, як батько збирає свої речі. В нього нова родина, і я обрав залишитись із матір'ю на якийсь час, щоб вона спокійно пережила цей період. Вона ніколи не любила батька так, як любить його гроші, але вона любить мене. Вона весь час каже, як сильно любить мене, і я в жодному випадку не залишив би її саму тут, коли мій батько буде обіймати свою нову дружину і її сина.

— То Кейт не прийде? — запитує, помішуючи в каструлі бульйон.

Я вже тричі за сьогодні відповів їй на це запитання, але кожного разу вона повторює його так, ніби моя відповідь зміниться.

— Ні, — відповідаю, підставляючи коліна під себе. — Вона більше не прийде.

— Що між вами відбулось? Ви ще ніколи не сварились у ваш день.

Про те, що це наш день, знають всі, кому не лінь.

Я до останнього вірив, що Кейт прийде. Навіть після того, як Віл сказав, що до Кейт прийшов її новий друг, якого я вже бачив біля неї. Якби я був замість Вільяма, я б напевно заревів, а потім би кинувся битись із поганцем. Тоді Кейт би накричала на мене, бо вона ненавидить, коли я когось б'ю, після чого б не дозволила мені підходити до себе. В такому випадку я винив би тільки себе. Але зараз – це вона. Від сьогодні це завжди вона.

— В неї своє життя, а в мене своє.

— Ти не кажеш це як маленький хлопчик. Мені варто переживати?

Ні, будь ласка, не бери до голови ще й це. Нехай же все буде добре.

— Мені покликати батька на вечерю? — я змінюю тему.

І по виразу її обличчя зрозуміло, що вона вловила це.

— Я дам тобі пораду, — вона ставить руки мені на плечі і посміхається, немов почувається щасливою. — Всі жінки підступні.