Породжені ненавистю/18+

Розділ 24

Кейт.

Я заледве влізла в костюм для черлідингу. І це через груди, які притиснуті до тканини так, ніби друга шкіра. З Реніль відбувається та сама ситуація, але в неї костюм не натягується через дупу.

— Потрібно худнути, бо так і зовсім не залізете в них, — голос Сільвії зі спини неймовірно дратівливий.

Реніль вже стискає кулаки, але я заспокоюю її, ставлячи руку на спину.

— Просто не звертай уваги.

— Але це вже вкрай. Як тобі нормально чути все це?

Мені не нормально, але всі знають, що Сільвія — остання сука. Ніхто досі не зробив із нею порядок, тож і я краще промовчу.

Ми виходимо з роздягальні й ідемо до залу. Зал величезний, що не дивно. Саме тут буде відбуватися гра в кінці наступного місяця. Саме тут наші хлопці переможуть, як це відбувається буквально завжди. Ніхто і ніколи в них не сумнівається. Всі знають, що вони найкращі.

Ми займаємо свої місця для розминки, і тренерка вмикає музику, щоб ми краще відчували ритм. Краще б я займалася йогою просто зараз замість цього. Виступати за наш коледж було моєю вічною мрією, але зараз я почуваюсь так задушливо поруч всіх цих сук, які не варті нічого.  Я швидко впріваю, бо ми надто швидко рухаємось. І мені стає краще, коли Сільвія весь час поправляє груди, бо від стрибків вони в неї болять. То вже краще, щоб груди прилипли до тканини і не підстрибували, спричиняючи біль, суко.

Раптом до залу входять хлопці з футбольної команди. Вони жартують і сміються, готові до свого тренування. Їхня присутність завжди привертає увагу, і сьогодні не виняток. Невже вони будуть тренуватись тоді, коли й ми? Що за нафіг? Ставлю ставки, що наше тренування буде ще гіршим, бо дівчата викладатимуться ідеально, щоб привернути увагу цих йолопів.

— О, подивіться, хто прийшов, — промовляє Реніль, підморгуючи Юстеру, який сидить на лаві запасних.

— Ну звісно, наші зірки, — додає Сільвія, з легким сарказмом у голосі.

— Ох, Фуеґо такий гарячий, — мрійливо каже одна з дівчат.

Сільвія поруч пирхає зо сміху, роздивляючись всіх хлопців так, ніби вона звір, що шукає свою здобич. Не здивуюсь, якщо вона спала з ними усіма. Це занадто легко для неї.

Я кидаю погляд на Джеймса, який вже розминається з іншими хлопцями. Він виглядає зосередженим, але раптом його погляд зустрічається з моїм. Я відчуваю, як серце починає битися швидше. Щось у його очах змушує мене відчувати тривогу. Він не відводить погляду, і я відчуваю, як починаю червоніти. Відводжу погляд і закушую губу. Я не можу реагувати так на його присутність. Навіть якщо перед очима пропливають спогади про його обличчя між моїх ніг.