Кейт.
– Курва, – голос Реніль пробуджує мій шоковий стан.
Я хочу кричати. І кричати не просто так, а кричати, щоб це почули вони всі.
– Кейт?
Сльози стікають по моїх очах, але я стираю їх, не дозволяючи розмастити туш.
Задираю голову і дивлюсь на Реніль. Вона першою викидає в смітник цю ганчірку, яка повинна була бути нашим костюмом для виступу. Я роблю те ж саме, відкидаючи його й кусаючи губу майже до крові. Кліпаю декілька разів, щоб не дати сльозі вирватись.
Все добре. Дихай, Кейт.
Ми виходимо з роздягальні у формі третього курсу і я вже хочу врізати тій, через кого це відбулось. Сільвія робить вигляд, що їй шкода, роблячи ці щенячі очі й опускаючи кутики губ вниз.
Я збираюсь вирвати їй патли, але Реніль тягне мене назад, гаркаючи до них.
– Не потрібно злитися. – троє подруг, що стоять позаду неї, ствердно кліпають. – Я ж казала, що ви від'їли задницю.
Вона знає, що це змагання означало для мене багато. Вона це знала, і її суки їй допомогли.
– Це був найбільший розмір, що у вас з обличчями? – Її голос настільки виводить мене з-під контролю, наскільки це може бути.
Тримай себе в руках.
– Знаєш що? – Я підходжу до неї напряму й піднімаю голову, щоб бути з нею на одному рівні. – Я не спущу це тобі з рук. Запам'ятай мої слова.
Її подруги сміються і вона робить вигляд, ніби сама також збирається зареготати.
Наступного разу я зроблю так, щоб вона пошкодувала про цей день, коли не дала мені здійснити одну із моїх найважливіших мрій у житті.
– Ти краще вчися їсти маленькими порціями! – я затуляю вуха, щоб не чути її подальших слів.
Довбана хвойда.
Кейт так само злиться поруч, лаючись вголос.
– Як же вона дратує одним лише своїм виглядом.
Я не розумію тільки одне: чому Воронцова терпить їх, якщо вона набагато краща за все це?
Як можна спілкуватись з людьми, які огидніші за зраду коханій людині?
Ми заходимо в ще одну жіночу вбиральню на першому поверсі третьої вежі і я витираю сухим рушником мокрі сліди під очима. Реніль розповідає мені план помсти. Перший я не схвалюю, але підтримую другий.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Породжені ненавистю/18+
ChickLit№2 з циклу "Руйнівна четвірка". Якщо ми ненавидимо одне одного, ти презираєш мене, тримаєш на мене образу минулого, ігноруєш моє існування, то чому ти досі потайки шукаєш мій погляд серед сотні інших? Це майже те саме, що й залежність. Ми схожі, цим...