Джеймс.
Пройшов довбаний тиждень моєї ізоляції. Ніхто не чіпає мене. Мені навіть не пишуть, бо всі знають, що мене не варто діставати, коли в мене такий стан.
Чому вона не сказала мені? Вона прекрасно знає, що для мене футбол означає все. Все, що в мене є. Все, що в мене залишилось після смерті матері.
Тієї ночі вона виглядала зляканою, але сильною. Тієї ночі вона не повинна була брати участь у цьому. А якщо вже це відбулось, то сказала б мені.
Я впевнений, що Сет також почувається як кусок гівна. А що Крістофер? Він буде шукати моменту, щоб помститись. Але зараз я не бажаю того ж. Моїм бажанням залишається провести цей день так само, як минулого року, два, три і чотири роки тому.
П'ять.
Шість.
Сім.
Вона не вибачилась. Вона не вибачилась за той день, а зробила ще гірше. Дивно, що я вже починав собі придумувати сценарій, що з часом вона попросить прощення і все зміниться в кращу сторону.
Я не м'який, нагадую собі. Я не повинен розкисати навіть зараз. Але це я й роблю. Я замикаюсь в собі, щоб повернутись сильнішим. Я повернусь, і тоді Страпон зі своїми поплічниками з'їдять лайно, яким почали кидатись у нас. Вони почали, ми закінчимо.
Рука досі пече від того, що я гамселив стіну. Не дивно, що прохожі думали, що я вийшов з психіатричної лікарні.
Єдиний день, коли я покажу свою слабкість. Насолоджуйтесь, виродки, бо коли я повернусь, то це буде моїм тріумфом.
Кейт не надіслала жодного повідомлення за цей час. Можливо, я забагато думаю про неї, але це єдине, куди повертаються мої думки. Вона єдина, хто тримає мене в цьому стані психопата. Вона завжди це робила, навіть не знаючи цього. Я жив заради того, щоб помститись їй. А тепер я живу для того, щоб почути її вибачення. Щоб побачити, як вона здається, як вона програє, падаючи до моїх ніг.
Вода з лимоном випилась занадто швидко. Я звик, що цього дня завжди йде дощ. Аж ніяк не тепле сонце з вітром. Мені прийшлось зняти піджак і залишитись в одній сорочці. Могила така, якою я її запам'ятав. Місце, про яке знає тільки моя родина. Місце, де я перероджуюсь.
Останні слова матері вирізьблені під її ім'ям та прізвищем. Запалюю свічку і опускаю голову, ховаючи її за руками.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Породжені ненавистю/18+
Чиклит№2 з циклу "Руйнівна четвірка". Якщо ми ненавидимо одне одного, ти презираєш мене, тримаєш на мене образу минулого, ігноруєш моє існування, то чому ти досі потайки шукаєш мій погляд серед сотні інших? Це майже те саме, що й залежність. Ми схожі, цим...