Глава 21

5 3 0
                                    


— І що ж у цьому такого? — тато дивився на Мерліна, не приховуючи здивування. — Ти стільки років мовчав тільки тому, що народився тоді, коли магія тільки-но зароджувалася, чи що? Виходить, тобі більше ніж дев'ять тисяч років?

— Не кажи таких страшних цифр! — батько смішно відвернувся від нього. — Я знаю, що старий! І знаю, що незважаючи на такий поважний вік, набратися розуму мені так і не вийшло!

— Ну... — тато з легкою розгубленістю почухав ніс, і цей жест виглядав дуже мило. — Не знаю, як там старість, але з останнім я згоден. Але річ навіть не в цьому. Чому ти одразу не розповів? Що у цьому такого?

— Не важливо, — Мерлін наполегливо глянув на мене. — Тобі доведеться виправити все це, доки не пізно. Хто знає, що станеться, якщо так буде й надалі. Кінці не набувають чинності, з'явився збій, а далі? Краще не перевіряти.

— Що?.. — Морган подивився на мене, а потім на батька. — Ви про що? Ви щось наробили?

— Так, — незворушно відповів батько. — І негайно це виправимо, мабуть, Мелорі?

— Ні, постривай! — вклинився я. — Чому тобі не доступні кінці? Що відбувається?

— Це не...

— Важливо! Ти довго все приховуватимеш? — і тоді мені стало навіть прикро. — Може, це не моя справа, так! Яка різниця, що відчувають усі, хто тебе оточують? Адже головне зберегти свої таємниці! Ну, ні! Мені набридло! Зараз у тебе просто нема вибору!

— О, ні... — Мерлін потер очі, наче встиг утомитися. — Слухай, я розумію, що все це цікаво, але...

— Але своїм небажанням сказати все таке ти робиш тільки гірше!

— Що?

На мій щастя, тато був на моїй стороні, що й не посоромився продемонструвати:

— Я не знаю, що тут таке, але хочу дізнатися. Почути все, а не лише «не важливо».

Мерлін виявився загнаним у кут, тому що зараз все залежить від мене, а я досить довго терпів подібне ставлення, і тепер не робитиму нічого робити, поки не почую пояснення.

— Що ви хочете дізнатися? Я вже сказав, що був незаконним сином одного султана, який просто не знав, що після ночі з омегою може вийти дитина.

— І? — Морган продовжував свердлити його пронизливим поглядом. — Це поки що нормальна історія. З огляду на те, що в тебе вийшло так само.

Остання казкаWhere stories live. Discover now