З Кристьяном мені завжди було певною мірою простіше: він менш принциповий і менш буркотливий, ніж Брендан. Не сперечаюся, Брендан слухняний альфа, я його обожнюю, обожнюю навіть те, як він бурчить!.. Але, якщо чесно, у Брендана характер набагато гордіший... Тому що Кристьяна я спокусив, а ось Брендана... З ним важче в багатьох аспектах, проте я завжди їх враховував і завжди приймав...
Але як мені змусити його відчинити мені ворота? У цьому світі, як не дивно, ми з Бренданом наче вороги — чи просто вороги? Загалом, я дзвонив у домофон кілька разів. І знав, що всі ці рази мене ігнорували. Тому, простоявши так хвилин десять-п'ятнадцять, я все ж таки досяг потрібного результату: роздратований Брендан гаркнув через динамік:
— Та що тобі треба, ненормальний?
— Ти, — відповів я, ледве не підскочивши від радості, адже мене нарешті помітили. — Впустиш мене?
— Навіщо? — недружньо рикнув він. — Ти щось задумав?
Так, я задумав тебе спокусити. Хоч десь я сьогодні виграю. Але вголос такого краще не вимовляти:
— А ти мене боїшся? — знаючи Брендана, він обов'язково поведеться на провокацію. — Злякався беззахисного омегу? О, як по-королівськи!
— Не треба цих пустих слів! Чого ти прагнеш?
— Все ж таки злякався, — переможно посміхнувшись, я схрестив руки на грудях. — Ото тобі й сильний альфа! Куди там син? Тобі б самому підрости!
— Ти пошкодуєш... — мстиво попередив Брендан.
Зате ворота відчинилися! Не гаючи часу, я повернувся в машину і заїхав у величезний двір, що належить родині Пендрагонів весь той час, що вони мешкали у Гріммвілі. Брендан майже не користується ним, хоча, як я дивлюся, дарма... Територія просто величезна! А місце приховано від цікавих очей високим кам'яним парканом із дротом — ні злодій, ні папарацці, ні будь-який інший цікавий ніс сюди не сунеться.
Може, нам час переїжджати в апартаменти, які більше підходять полігамній родині, і в якій виховуватимуться дві дитини та собака?.. Чому я раніше про це не замислювався? Адже в тому будинку ми не маємо місця для дитячої кімнати, та й негідно якось королівській родині (Брендану та Ріхтеру) жити в скромному будинку...
— Чого тобі треба? — Брендан вийшов на ґанок, спустився сходами, і наблизився до мене, наче ось-ось почнеться розбірка.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Остання казка
FantasyПригоди Мелорі Ліндгрена, зберігача казкових істот, продовжуються. Загроза не зникла, а лише причаїлася. І доки вона відсиджується, у Гріммвілі виникають нові проблеми. І хто як не Мелорі має їх вирішувати? ПЕРША ЧАСТИНА https://www.wattpad.com/stor...
