Остання казка

Істинні почуття Четель

Четель ніколи не сприймав дитяче «ми одружимося» всерйоз. Поки не спіймав себе на думці, що страшно ревнує Ріхтера.

Це було одним літнім днем, коли кронпринц Камелота приїхав до Скляного палацу з офіційним візитом. Ріхтерові було чотирнадцять. А, як відомо, він сам по собі дуже товариський. І коли його, гарного й усміхненого принца, оточили захоплені придворні омеги, то Четель завмер на півдорозі.

Екіпаж карети розвантажував багаж принца, охорона розмовляла між собою — ніхто не бачив, як завмер на місці Четель, посеред засніженого двору. А все тому, що він раптом усвідомив, що одного разу Ріхтер справді зросте! Стане статним альфою, а значить, що дуже бажаним серед омег! І що? Їхня дружба трісне? Та й що це за дивна дружба?

Ріхтер, помітивши Четель, лише помахав рукою на знак вітання. Адже раніше він міг кинутися вперед із вигуками. Так, він росте... І незабаром зовсім втратить до нього, Четелю, будь-який інтерес.

Якийсь омега запитав у Ріхтера, він відповів і всі розсміялися жартом. Четель був омегою не боязкого десятка. Особливо він набрався самовпевненості з часом дорослішання. Ревнощі незрозумілого походження вимагали виходу і він, стиснувши руки в кулаки, пішов уперед.

— Ріхтере, — покликав він так, ніби не бачить жодних омег біля симпатичної альфи. — Ти прибув вчасно. У мене саме виникло бажання показати твої покої.

— Але... — здивувався той. — Це роблять слуги.

Раніше Ріхтер погодився б без питань! Четель починав злитися, але поки що контролював себе.

— Не хочеш побути зі мною наодинці?

— Мабуть.

Четель відверто здивувався:

— Як це розуміти?

— Може, не варто говорити про це на людях?.. — невинно натякнув той натовп. — Давай поговоримо після бенкету!

Четель почував себе відкинутим. Чи варто говорити, що це його почуття знищувало? Він сам не розумів себе. Заміжня омега, недурна, правитель своєї країни... а зрозуміти звідки йде образа, не може. Звичайно, він не звик до такого. Ріхтер був для нього найкращим другом і... Мабуть, навіть більше. У якомусь незрозумілому значенні.

У замку було тепло, не те що на вулиці. У Скляному королівстві цілий рік зима, тому Четель любив гостей — вони начебто приносять із собою шматочок справжньої весни. Тієї теплої весни. Ріхтер взагалі випромінював неймовірну кількість сонячної енергії. Зазвичай, коли Ріхтер приїжджав, то у палаці ставало веселіше: вони з Четель бавилися, як малі діти. Ріхтер, втім, і був тоді дитиною, а тепер, схоже, вирішив підрости.