Остання казка

Глава 19

Всі вітрини були вибиті. Мені здалося дивним, що всередині не було більше руйнувань і навіть касовий апарат залишався недоторканим. Та й не схоже, що сюди вдерлися тільки для того, щоб вибити шибки, але... Щось мені тут не подобалося.

— ...Спочатку я не впізнав його! — Сесілій виглядав наляканим, але цілком впорався із собою. — Просто я вже закривався, вимкнув світло і навіть не помітив, що поряд хтось є...

— А далі? — спитав Кристьян, бо ми ще нічого не розуміли. — Не поспішай, кажи все як є.

— Все було так швидко! — Сесілій, мабуть, від нервів, схопив мене за руку. — Але ж я побачив його! То був Марітел! Він такий, яким його описував Мерлін!

— Стоп, що?.. — мені стало страшно. — Ти певен?

— Товсті брови, темне довге волосся... — проте портрет звучав розпливчасто. — Він чимось схожий на тебе, мабуть, такий самий ніс. Я не знаю, не розглянув особливо, але... Це він, — уперто відрізав Сесілій під кінець.

Мені дуже хотілося не вірити в це, але краще не ризикувати. Марітел... Він так добре причаївся, а раптом здався?

— Але що йому треба було в пекарні? — поставив я логічне запитання. — Він не має жодних причин ламатися сюди.

— Я не знаю! Він щось шукав там, — Брідж вказав тремтячою рукою у бік, де зараз нишпорили зачіпки представники правоохоронних органів. — Мені залишалося просто тихо сховатись під прилавком і дзвонити тобі!.. Я не одразу зрозумів, що це Марітел, він такий змахнув рукою і шибки полопалися! А потім, коли ти вже відповів, я почав виглядати і побачив його! Зв'язок зник, коли він телепортувався геть, і я не знаю, що він тут робив!

Сесілій говорив дуже швидко, одразу зрозуміло — він усе ще перебував під враженням. Я відправив Сесілія відходити від шоку у службову машину. Все одно він зараз не може нічого пояснити. Та й що Бріджу буде відомо?

— Це точно не крадіжка, — тихо сказав мені Кристьян, щоб ніхто не почув. — Поблизу немає нічого, чим можна було б розбити всі вітрини. Сумніваюсь, що Сесілію просто здалося.

— Думаєш, то дійсно був Марітел? Має бути щось! Аж раптом це хтось схожий на нього?

— Марітел вміє змінювати зовнішність, на його місці я взагалі не світився б, — Кристьян знизав плечима, натякаючи, що не знає, що й думати. — Але постійно змінювати зовнішність дуже накладно, чи тобі не знати? Він міг втратити цю здатність на якийсь час.