Я дівчина. Я найстереотипніша, найсередньостатистичніша дівчина, до якої підходять всі ті упередження про принцес. Я дівчина, і все моє життя крутиться навколо кохання.
Моє перше кохання було нещасливим. Нещасним. Вбивчим. Несправедливим. Моє перше кохання вже мало свою половинку. Ревність? Жодної. Саме тоді я навчилась не відчувати цього. Вона не була еталоном красивої чи розумної жінки. В неї не було ідеальних форм, ідеальних рис обличчя, ідеальних манер. Вона була звичайна, навіть трохи гірше звичайної.
Мені було тринадцять. Я хотіла бути ІДЕАЛЬНОЮ. Для себе? Дурниці. ДЛЯ НЬОГО. Я думала, це щось змінить.
Робота над собою. Спорт. Збалансоване харчування. Ніякого хліба. Ніяких цукерок. Ніякого печива. Круасанів. Булочок. Піци. Фаст-фуду. Тільки здорові, корисні продукти. Я ще не знала, що таке КАЛОРІЇ.
Я старалась. Я мріяла одного дня показатись йому прекрасною. О, він би мене захотів, якби я стала НЕЮ, дівчиною з моїх мрій. Мені не судилось. Я зірвалась. Він не бачив досконалої мене. Я наїлася до болю в шлунку. Я більше не кохаю. І не кохатиму. Бо я не ВОНА. Я не дівчина з мрій.
Життя. Воно роз'єднує мене з НЕЮ. Смерть нас з'єднає. Лежачи в могилі, висихаючи під землею, я буду НЕЮ.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Культ тіла. 48
Підліткова літератураРеалії життя підлітків з розладами харчової поведінки. Важкий шлях до невідомого (виздоровлення або смерті). Переплетення кількох ментальних хвороб. Ніякої романтизації (хіба трішки). 27.01.18 - 23.04.18
