Що є краса? В кожного своє бачення. Але! є загальноприйняті «норми». Стрункі дівчата завжди гарні, хоч зараз тренд на пишні груди і м'які сідниці. Наскільки?
«Героїновий шик». Нездорова худоба, блідість шкіри, гострі плечі, яскраво виражені ключиці, чіткі «впадини» під вилицями, може навіть синяки під очима. Хворобливість. Чесно, це виглядало трохи моторошно. По-своєму прекрасно? Хтось дивився в цьому так естетично неймовірно, що аж дух захоплює. Хтось дивився в цьому так жахливо і страшно, що хочеться блювати.
Мені подобається зовнішність а-ля Венера Боттічеллі. Ба більше, я навіть в захваті від іншої Венери (та, що зав'язує очі амуру) Тіціана.
Пухкі, м'які, пухнасті, біленькі, бархатні жінки. Тендітність попри ВЕЛИКЕ тіло. Лагідність. Ніжність. Жіночність. Навіть складки жиру на тілі сприймаються як щось природне і витончене. Вони подібні на зефір. На дріжджове тісто. До них хочеться пригорнутися, доторкнутися, відчути кожен сантиметр приємної світлої шкіри, цілувати всі ті УМОВНІ недоліки, відкусити шматочок. Це мистецтво 16-17 століття. Це змалювання повних, товстих жінок як ідеалів краси та грації. Це Рубенс з його «грубими» дупами, немалими животами, масивними ногами і великими грудьми. Але це ще й «Пані з горностаєм» всіма коханого Леонардо да Вінчі.
Облишмо мистецтво. Що відбувається тут і зараз? Все навпаки. Критикують ВСІХ. Та «захуда», та «зажирна», та «ніби нормальна, але їй треба підкачатися», в тієї - гарна фігура, але обличчя «таке собі»... Можна продовжувати вічно.
Що важливіше подобатись іншим чи собі? І якщо я люблю себе, чи можуть інші мене любити? Чому вони вважають, що я красива, а я ні? Чому я вважаю, що худоба - це гарно, а вони ні? І хто, все-таки, правий?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Культ тіла. 48
Teen FictionРеалії життя підлітків з розладами харчової поведінки. Важкий шлях до невідомого (виздоровлення або смерті). Переплетення кількох ментальних хвороб. Ніякої романтизації (хіба трішки). 27.01.18 - 23.04.18
