Розділ 11

2.3K 241 12
                                    

Джеймс

П'ятниця
2:53

Мовчки вимірюю кроками коридор місцевої лікарні. За останню годину я вже встиг нарахувати чотири переломи(дві руки, ключиця і ніс), три випадки алкогольного отруєння й одну божевільну стареньку, яка запевняла, що саме у цю лікарню помістили її кішку Розалінду.

Знову йду до столика з кавою, щоб тільки не хотілося спати. Власне, очі заплющувати мені теж мало хочеться. Як тільки в голові виникає темрява, одразу постає закривавлений живіт дівчини і її непритомне тіло.

Бліда шкіра і ледь чутне серцебиття зробили свою справу. Вже й не пам'ятаю коли я востаннє так хвилювався за когось. Але хто це зробив з нею? Інколи я помічав, що вона торкається живота, однак списав все на хвилювання, або ж просто комплекси про фігуру, які зараз присутні чи не у всіх дівчат.

Ідіот. Просто довбень.

Якби ж я запитав одразу і не корчив із себе філософа, який знає все на світі.

Після третьої чашки кави двері в палату відчиняються. Сліпучо-білий халат Джесс, приваблює вже далеко не так, як два роки тому, коли вона тільки прийшла працювати в цю лікарню.

Темне волосся і смуглява шкіра завжди наштовхували на думку про східне коріння дівчини, однак і вона, і її мати, завжди називали себе "чистокровними німкенями".

Підходжу ближче і тепер я вже можу побачити ввічливу посмішку незнайомки й обіцянку для Джесс, що вона обов'язково буде обережнішою наступного разу.

Джесс зачиняє двері в палату, однак робить вона це зовсім не з бажанням обговорити зі мною стан дівчини. Її погляд, ніби не навмисне, блукає по моєму обличчі й раз за разом зупиняється на моїх губах.

-Як вона? - запитую я, адже зараз це єдина важлива річ.

-Бачу смаки у тебе так і не змінилися. Шаблони - штука оманлива, Джеймс.

-Хіба у тебе немає бути щось на зразок лікарської етики і тому подібне? Можеш просто розповісти мені про її стан.

-Ти справді не помічаєш? Вона ж викапана я. Така ж наївна і мила. А ще, вона видно не така вже й розумна, якщо повелася на тебе.

-Джесс, ми знайомі з нею кілька годин і повір, якщо б мені захотілося знайти розвагу на ніч схожу на тебе, я б зовсім не морочив собі голову, адже твій номер в мене досі є. Тож давай ти хоча б на кілька хвилин скинеш корону і нарешті згадаєш про свою роботу.

Три правила ночіWhere stories live. Discover now