Епілог

1.4K 113 26
                                    

Близько сотні людей зібралися востаннє попрощатися з Еллі Монтгомері. Друзі, сім'я, кілька десятків незнайомих людей, що вирішили долучитися до смерті дівчини, яка героїчно загинула захищаючи свою родину. Поміж них можна роздивитися жіночку, яка драматично витирає хустинкою ніс. Чоловіка, що втупився очима в портрет, пригадуючи вечір, коли вони з друзями вперше прийшли в бар, де вона співала. 

Ох, і гарно ж вона тоді співала.

Ще кілька репортерів стоять поруч, терпливо очікуючи закінчення служби, щоб зняти кадри прощання з тією, чию смерть в прямому ефірі бачив увесь світ. Пізніше, звісно, кадри обм'яклого тіла вирізали, тай померла дівчина тільки в лікарні. Однак момент видався епічний.

Серед усіх можна точно виділити трьох чоловіків. Один із них стоїть, обперши старечу руку на дитяче плече. По його зморшкуватому обличчю безперестанку котяться сльози, а подих постійно збивається через тяжкі схлипування.

Поруч – молодий хлопець, який втупив божевільний погляд у закриту труну. Здається, він майже не кліпає, а про його причетність до сім'ї може свідчити тільки дитяча рука в його руці. Проте його також впізнають, адже він теж був на тому злощасному відео. Саме він пригортав до себе непритомне тіло дівчини, доки не приїхала швидка.

Біля них, міцно стиснувши руку хлопця, стоїть маленький хлопчик. Через гіркі сльози його плечі весь час неспокійно здіймаються і так само неспокійно опускаються вниз. Він якомога ближче тулиться чолом до синього піджака молодика, наче намагаючись водночас заглушити всі свої відчуття.

Дивлячись на нього, люди весь час повторюють: "Ох, бідолашки", "Таке янголятко не заслуговує пережити травму в такому віці", "А його все ще можна всиновити?"

Всі погляди міцно прикуті чи то до тієї трійці, чи то до закритої труни, чи то до усміхненого обличчя Еллі Монтгомері, яке щасливо позує на фото з чорною стрічкою внизу.

Ніхто навіть не дивиться на чорну затоновану машину біля дороги, з якої й досі ніхто не вийшов.

На сидінні водія розташувався високий чоловік, років сорока, в охайно випрасуваному костюмі. Він один із тих, кому ледь посивілі скроні додають брутальності, але гладко вибрите обличчя навпаки віднімає кілька років життя. Чоловік саме роздумував над тим, щоб знову запустити щетину, коли будильник нагадав про годину.

Три правила ночіWhere stories live. Discover now