Три правила ночі

Розділ 12

 Еллі

П'ятниця
3:20

Спокійна музика лунає зі старого музичного автомата, конкуруючи зі звуками дощу за склом. До автомата черговий раз підходить офіціантка і вмикає його знову, щоб почалася нова пісня.

Це місце занадто атмосферне, щоб зачинятися на ніч. Попри пізню пору все ж є декілька відвідувачів. Дехто, як і ми, зайшли через зливу, однак є відвідувачі, які зумисне проводять тут свій час.

Інтер'єр у стилі вісімдесятих років зараз якраз повертається у моду, однак тут цей дизайн, здається, і не мінявся. Старі столики й полущена шкіра на диванчиках одразу видають вік закладу, як би й не намагалися це замаскувати за чистотою та ошатністю приміщення.

Оглядаючи кафе знову зупиняю свій погляд на хлопцеві, який ввічливо намагається вести розмову із сонним кухарем, а водночас і барменом закладу. Вишуканий костюм, одразу нагадує про те наскільки ми різні за соціальними рівнями. Однак його статура...Такого красивого і міцного тіла я не бачила давно. Можливо тому, що перестала звертати увагу на оточуюючих. Але цей хлопець мене чимось зачепив. Коли він мені посміхнувся, такою привабливою і чарівною посмішкою, мені захотілося відповісти йому, хоча я вже багато років нікому не відповідала взаємністю.

Так, гарний. Без сумнівів. Я одразу зрозуміла, що з ним не буде легко. Такі хорошими хлопчиками не бувають. І нехай він покидьок, яких ще потрібно пошукати в світі, на сьогодні мені вже вистачило мороки.

Боже, кого я обманюю? Я ж зовсім не забула за історію з Ліндою, але можливо він виправився. Те тату не могло бути просто так, правда?

Та і в лікарню він мене привіз. Чекав поки я опритомнію, хвилювався, вислуховував мої божевільні крики щодо його подруги. Закладаюся, він вже давно пошкодував, що відвіз мене тоді у звичайну лікарню, а не в божевільню.

Ледь чутно підспівую Еллі Фіцджеральд насолоджуючись мелодією і звучанням її голосу. Улюблена співачка моєї мами. Саме на її честь мене й назвали... Ну намагалися. Батько вважав ім'я "Елла" занадто важким у звучанні, тому дійшли компромісу замінити останню літеру.

Цікаво, яке у нього ім'я?

Білл? Занадто просте для такого хлопця. Ніл чи Шон - надто короткі. Може Девід або Едвард? Йому б личило ім'я Фредерік - вишукане, граційне і має присмак Британії.