Три правила ночі

Розділ 25

Еллі

Слабкий вогник надії гасне разом з ім'ям "Наталія". Якась частинка мене сподівалася, що Джеймс назве моє ім'я, або не назве імені взагалі.

"І як би це виглядало? - втручається здоровий глузд. - Отже, люба родино, дівчина про яку я вам розповідав просто в цій кімнаті. Даю двадцятку тому, хто перший назве її. До речі, Марку, повернися, будь ласка, мені здається ніж не достатньо глибоко заліз у твою спину."

Натягнута посмішка повертається на моє обличчя разом із параноїдальними думками.

Чи справді існує Наталія? Невже був ще хтось? Може Джеймс щоночі шукав іншу для розваг. Романтика. Магія невідомого. Цікава пригода. Кожна дівчина, яка в дитинстві читала "Попелюшку" без роздумів погодилася б.

Або ж це просто прикриття. Досить влучне, однак не досить продумане прикриття.

– Тож, коли ти нас з нею познайомиш? – захоплено запитує місіс Роджерс, водночас набираючи у телефоні повідомлення.

– Б'юся об заклад – мама пише тітоньці Сандрі, – тихо шепоче Марк, ледь помітно нахилившись до мене.

– От-от. Я вже запланував вечірні посиденьки з сімейними альбомами і соромливими історіями. А після всього, ми ще й підемо фотографуватися в однакових светрах коло каміну. Чи ж не чудово це все? – радісно вигукує Джеймс.

Я закушую губу, щоб стримати сміх. Краєм ока бачу, як містер Роджерс робить теж саме. Нікому з нас це не вдається зробити. І через кілька секунд ми присоромлено опускаємо очі, все ще посміхаючись.

– Не от-от, а на різдвяну відпустку, – перериває нас місіс Роджерс. Вона проігнорувала порушення неоголошеного правила про серйозність в межах цього столу, однак роздратування у голосі не приховує.

По здивованому обличчі решти членів родини, я розумію що сімейний вікенд став сюрпризом не лише для мене. Одна лише місіс Роджерс так само спокійно продовжує сьорбати свій суп.

– Про яку це відпустку ти говориш?

– У тітоньки Сандри. Наступних вихідних.

- І коли це Сандра нас запросила, люба? - запитує містер Роджерс, підперши підборіддя руками.

- Сорок секунд тому, може хвилину.

Раптово три низькі чоловічі голоси знову повертаються в дитинство. Джеймс, Марк і містер Роджерс несамовито намагаються відпроситися, немов від цього залежить те, чи дозволять їм увечері покопати м'яч.