Три правила ночі

Розділ 50

Джеймс

Мені завжди було цікаво як саме помирають люди. Тобто, сам процес, звісно, всім відомий: агонія, зупинка серця, дихання, що там ще пишуть у звичайному підручнику з анатомії. Але ніхто не знає про що саме думає людина, коли вона перестає відчувати, куди, врешті, потрапляє потім.

Безліч теорій. Безліч гіпотез. Проте ми й досі не знаємо куди йдемо, а головне - для чого?

Колись Марк розповів мені теорію, що ми всі персонажі однієї здоровенної гри - симулятора життя.

"Можливо, - казав він, - просто зараз якась гігантська тринадцятирічна дівчинка керує нашою розмовою зі свого гігантського ноута, уявляєш? "

Тоді я повірив у це. Мені подобалася ідея, що не ми відповідаємо за свої вчинки, і всі наші помилки - глюки в системі, чи щось подібне.

Пізніше, коли я вперше пішов у недільну школу, мені розповіли про Бога і те, що він посилає випробування, щоб зробити нас сильнішими і перевірити наскільки ми гідні потрапити до раю. Я повірив і в це. Якийсь час навіть думав піти в духовну семінарію, однак розпочався перехідний вік і я зрозумів, що більшість смертних гріхів - мій стиль життя.

Потім я забув і про це. Я перестав думати про сенс життя. Натомість розважався, програвав усі гроші в казино, вигравав ще більше. Дівчата, алкоголь, легкі наркотики. Інколи це все вміщалося в один день. Легко забути про сенс життя, коли його у тебе немає - просто низка провалів в пам'яті протягом кількох років.

Проте зараз, у жахливо смердючих стінах лікарні, я знову задумуюсь про це.

Чи стала ти сенсом мого життя? Навряд. Чи був я сенсом твого? Знову ні. В якийсь момент ти просто увірвалася в моє існування і перевернула все з ніг на голову. Найгірше те, що ти навіть не старалася, а я, бовдур, сам прив'язався до тебе.

Але зараз, я понад усе хочу зненавидіти тебе, Еллі. Хочу згадати всі ті жахливі речі, які були між нами. Всі ті твої хитрі посмішки, загадкові слова, таємниці. Те, як ти щоразу покидала мене, коли я готовий був іти за тобою до кінця.

Мені необхідно розізлитися на тебе зараз. Просто тут.

Я не хочу, відчувати нічого окрім ненависті, якщо ти не прокинешся!

Я не хочу щоразу згадувати про тебе, коли почую будь-яку пісню Елли Фіцджеральд. Ти завжди їх наспівувала, коли сумувала!