Гра на кохання

#1

Група хлопців знаходиться у нічному клубі, де лунає музика і танцюють люди в стані алкогольного сп'яніння. Гучна мелодія бемкає у голові Лютера і дратує його ще більше. Юнак ніколи не любив людні місця, йому більше до душі самотність і спокій. Проте сьогодні він змушений це мужньо терпіти заради друзів.
Юнак дістає з кишені цигарку та запалює її. Дим повільно проникає у легені і змушує розслабитися, забуваючи про всі глобальні проблеми. Ця звичка з'явилася  у хлопця ще 9 років тому, коли йому було 17 і від того часу, він не може від неї позбутися. Хоча будемо чесні, він не сильно намагався і хотів це робити.
-Дай одну, - намагаючись перекричати дурнувату музику, звертається до нього Скай.
-Тобі не можна.
Скай-найкращий друг Лютера, який хворий астмою ще з підліткового віку. Дуже впертий і не хоче лікуватися, тому страждає через недостачу повітря вже декілька років. Скай є вірним товаришем, тому у важких ситуаціях Лютер завжди звертається до нього. Таких випадків було не мало, у житті було багато неприємностей.
-Чому такі кислі? - запитав Райан, тримаючи у руці склянку з невідомою рідиною,ще один друг і учасник групи.
Райан завжди відрізнявся позитивом, що інколи дратувало всіх. Проте деколи його сарказм спасав від депресії всіх учасників групи. Його можна було назвати справжнім і єдиним вар'ятом у цій групі. Для них він був, немов рятувальний круг у вирі негативних подій та песимізму.
-Забираємося з цього місця, мені набридло дивитися на п'яних підлітків. Хто пустив сюди це дівчисько? Їй ж 100% немає 18. Охоронець осліп? - рішуче промовив Герман, показавши на дівчину, яка танцювала у самому центрі кола. Яскрава помада і рожева коротка сукня підкреслювали всі її недоліки та додавали дешевизни.
Герман також був цікавою персоною. Хлопець ніколи не панікував, а намагався вести себе зосереджено і так рятував всіх. Хоча деколи його бурмотіння не міг зупинити навіть Райан. Його навіть час від часу жартівливо називали «старим».
Усі разом вони утворили банду "Королі темряви". Від цього слова у людей завмирає серце і стине кров у жилах. Його ніколи не вимовляють на вулиці, навіть у дома, а то і за ними прийдуть. Хоча, майже у всіх випадках, жертвами банди стають тільки люди, які переходять їм дорогу у нелегальному бізнесі.

Після цих слів всі піднялися з місця і попрямували до виходу, намагаючись розштовхнути п'яну молодь навколо. Біля входу до клубу стояв чорний джип, який вражав своїми розмірами. Скай  сів за кермо і щосили натиснув на газ. Тепер машина летить з немаленькою швидкістю по вуличках нічного міста. У автомобілі лунає улюблена музика друзів, а за кермом сидить Скай з серйозним виразом обличчя. Повна зосередженість. Ззаду чути сміх Райана і Германа, які активно обговорюють колишню дівчину водія, яка була справжньою істеричкою. Після цього Скай також почав усміхатися, тому що це була чиста правда. Тільки наш головний герой сидів з байдужим лицем і дивився краєвиди за вікном.
-А пам'ятаєте, як вона ледь не вирвала волосся дівчині, яка просто підійшла до Ская, щоб дізнатися дорогу?-запитав Райан. Всі голосно засміялися, звичайно, крім Лютера.
-Хей, ти чого такий сумний? - звернувся Скай до найкращого друга, різко повернувши направо.
Лютер до болі у кістках вдарив кулаком у двері машини і відразу отримав здивовані та перелякані погляди учасників групи. Зрозумівши, що зараз буде серйозна розмова, водій зупинив автомобіль у тихому провулку. Навіть, коли машина перестала їхати, Лютер мовчав. Вони сиділи в очікуванні хвилини три, поки хтось не розпочав розмову.
-Що трапилося ? - максимально акуратно і серйозно запитав Герман, доторкнувшись до його плеча.
Лютер дістав із кишені свій смартфон, розблокував його і знайшов потрібну інформацію. Він передав телефон хлопцям і вони побачили знімок місцевої газети.
-Що це? - запитав Скай, нерозуміючи, що відбувається і уважно подивився на екран.
-Читайте, - відрізав юнак.
Очі хлопців почали "бігати" по екрану телефона і у салоні настала тиша. Через 2 хвилини друзі синхронно перевели здивований погляд на Лютера. Юнак ж перегорнув знімок і всі побачили фотографію красивої та мініатюрної дівчини. Сірі великі очі, пухкі губи, довге темне волосся і веснянки. Вона виглядала доволі милою і жіночною. Лютер продовжив свою розповідь.
-Знайомтесь, журналістка, яка є автором цієї статті. Мері Грін, 20 років, навчається у престижному юніверситеті.
-Тут ж повністю розписане наше минуле і деякі секрети,-з жахом промовив Скай.
-Але звідки проста студентка знає стільки інформації про нас? - запитав Райан, який не міг скласти логічний ланцюжок.
-У неї і запитаємо, - рішуче промовив Лютер, відкинувши голову назад.