#9

6.2K 331 21
                                    


Перед дзеркалом стоїть високий хлопець. Його лице не виражає емоцій,тільки спокій. Він обережно підносить руку до рани та мимоволі зморщується. Погана погода за вікном пригнічує його настрій ще більше . Чорне небо осявають блискавки ,які супроводжуються гучним громом,створюючи моторошну атмосферу. Тиша... Проте,навіть тут він відчуває себе дискомфортно. Стіни неначе давлять на юнака,зводячи його з розуму. Долоня мимоволі стискається у кулак і Лютер розбиває дзеркало на маленькі частини. Вони падають на підлогу,створюючи дзвінкий звук,який ріже слух . Темна кров швидко капає на уламки скла,але він не відчуває фізичного болю ,тільки полегшення. Старі двері з гуркотом навстіж розчиняються і в кімнату забігають його друзі. Вони зібралися на спільній квартирі для обговорення "важливих" проблем,але Лютер не став слухати пустих балачок і пішов в іншу кімнату. Хлопці підбігли до юнака і почали задавати безліч питань ,від яких крутилася голова.
-Лютер,чорт візьми,поясни ,що сталося?,-крикнув Скай і почав трусити друга ,який дивився в одну точку.
-Я уб'ю його,-не відводячи погляду ,рішуче сказав Лютер,здивувавши всіх.
Ніхто не встиг і слова промовити,як хлопець різко встав з місця,схватив плащ і попрямував до виходу.
-Хочете іти зі мною,покваптеся.
Хлопці відразу скочили і побігли за другом,не залишити його ж самого,ще щось натворить. Коли вони вийшли на вулицю,то відразу зустрілися з сильним дощем та вітром . Проте,навіть це не зупинило Лютера ,який вже сідав в машину. Вони вирушили у дорогу і нарешті хлопці могли розпитати у юнака всі подробиці.
-Якщо ти зараз не розповісиш все , клянуся,я зупиню цю машину будь-яким способом,-пригрозив Герман .
Лютер зрозумів,що приховувати правду від товаришів неможливо і розпочав свою чималу розповідь.
- Я слідкував за цією допитливою журналісткою і коли її безтолкова подруга покликала її на вечірку до найпопулярнішого хлопця в універі , авжеж мені довелося піти туди також. Спочатку ,нічого цікавого не відбувалася ,звичайна паті. Проте,цей мажор ,який організував вечірку, напився до стану "овоч" і почав її тягнути до туалету,-на цих словах юнак зупинив свою розповідь.
-Що сталося далі?-запитав Скай .
-Результат в мене на лиці ,правда вражає?
-Ти серйозно зараз?-подавившися водою ,голосно запитав Райан.
- Абсолютно.
- Ти побився через дівку ,яка знає про нас все і намагається розповісти це всім жителям міста? Якщо тебе впізнали і за нами вже слідкують? Ти чим думав ,Лютер?-переходячи на крик,запитав завжди відповідальний Герман .
- По-перше ,через не маленький вміст алкоголю в його крові, він навіть й подумати не міг, хто я такий. По-друге, вона мені ще живою потрібна. Якби він з нею щось зробив,ми б ніколи не дізналися ,хто розповів їй це все. Дівчина явно не сама дізналася цю інформацію. А значить в нашому оточенні є щур . І я будь-якою ціною дізнаюся хто це . По-третє ,не повіриш,але я якраз їду вирішувати цю проблему,-роздратовано промовив Лютер і різко затормозив.
-Щоб я так жив,-сказав Райан,розглядаючи будинок Сема, через вікно автомобіля.
-Який план?
-Прив'яжите його до стільчика ,а далі побачите. Починаємо .
Всі крім Лютера вийшли з машини і стараючись залишитися непомітними ,пішли до будинку. Коли друзі зникли в темряві, юнак також вийшов з автомобіля ,але перед тим як вирушити до місця призначення,хлопець дістав з багажника ,пляшку з невідомою рідиною. У одній з кімнат ввімкнулося і ввимкнулося світло,що означало тільки одне. Потрібно розпочинати помсту.
Лютер заходить у головну кімнату ,де ще пару годин тому танцювали студенти в стані алкогольного сп'яніння. У будинку твориться цілковитий хаос , скрізь валяються пусті пляшки,залишки їжі ,грязний посуд ,а у центрі вишенька на торті. Зв'язаний господар ,який вже перелякано дивиться на Лютера.
-Яка несподівана зустріч,-нахабно промовив Лютер,входячи в роль.
Так як в жертви був заклеєний рот,у відповідь він почув тільки мучання.
-Здеріть ізоленту.
Скай швидко підійшов до Сема.
-Налякати мене вирішив? Я тобі таке життя зроблю ,що ти ще пожалкуєш,-пригрозив Сем , смикаючись наче на електричному стільці.
По кімнаті пройшов хрипкий сміх Лютера.
-Чув коли-небудь про "Королів темряви"?
-Не може бути,-перелякано промовив Сем і почав ще більше вовтузатись. Якщо він зараз не перестане цей стілець розламається під його вагою.
-Може,ще й як може. Так вот ,ти перейшов їм дорогу.
Після цих слів Лютер відкрив пляшку і почав поливати кімнату і самого хлопця .
-Ні ,будь ласка ,не треба,-мало не плачучи просив Сем,але вже було пізно.
Юнак дістав з кишені сірник ,запалив його і перед тим ,як кинути промовив:
- Чому ж ти не слідкуєш за електронними приладами.

Гра на коханняWhere stories live. Discover now