Гра на кохання

#2

Сіра буденність. Всі люди поспішають на надокучливу роботу, яка не приносить ніякого задоволення, заради грошей та статусу. Нічого нового. Проте від них відрізняється молода дівчина, яка мчить по вулицях рідного міста з телефоном у руках. Вона весь час нервово поглядає на дисплей смартфона і біжить, збиваючи людей навколо.
-Вибачте, - говорить вона вже третьому перехожому, якому наступила на ногу. Чоловік ж дарує їй погляд повний незадоволення і продовжує свою дорогу.
Нарешті вона забігає в університет. До початку пари ще 5 хвилин і дівчина з легкістю видихає . Пунктуальність точно не її стихія, але сьогодні вона  не роздратує викладача першої пари,який завжди замість того ,щоб почати лекцію ,тратить весь час на виховання молодого покоління. На його думку, їх вже не змінити і майбутнє планети вже втрачене через них.
Навколо твориться цілковитий хаос, кожен поспішає у своїх справах. Раптом, її хтось хватає за руку і тягне за собою в туалет,який знаходився за два метри від місця,де вона стояла з телефоном у руці. Дівчина перелякано повернула голову,явно не очікувавши такого розвитку подій, і побачила Емму .
-Мері , тобі що жити набридло? - запитала її подруга, явно налаштовуючись на не дуже позитивний діалог. Дівчина ж стояла і просто дивилася на неї великими очима.
-А що сталося? - невпевненно запитала Мері,яка ще не могла зібрати думки до купи.
-НАПИСАЛА СТАТТЮ ПРО НАЙНЕБЕЗПЕЧНІШУ БАНДУ В МІСТІ, - крикнула на всю вбиральню подруга і тому піймала здивовані погляди присутніх. Люди,які теж знаходилися у кімнаті, вмить затихли у передчутті якогось скандалу . Проте помітивши ,що бійка не відбудеться ,продовжили точити ляси.
-По-перше, чому всі мають мовчати про цю ситуацію? По-друге, в цьому і полягає професія журналіста,-впевнено, але вже тихіше сказала Мері і відвела її вбік.
-А якщо "Королі темряви" захочуть позбутися тебе? -її очі від злості збільшилися у 2 рази.
-Не переживай.Це їм не потрібно. Я звичайна студентка, без кримінального минулого.
Мері була абсолютно спокійною, бо розуміла, що в її статті далеко не вся інформація і вона не є резонансною . Емма ще декілька хвилин мовчки сиділа на підвіконні вбиральні, а потім голосно видихнула та кивнула, розуміючи, що вона може просто панікувати .

Після закінчення навчального дня ,подруги виходять на вулицю,сміючись і обговорюючи новий фільм . Мері тримає дівчину під руку,щоб мало не впасти зі сміху.
-Я думаю, що його вбив дворецький,-говорить Емма і розспускає свій високий хвіст. Вони вже трошки заспокоїлися і знову повернулися від своїх жартів до обговорення фільму. Скоро мала вийти друга частина ,яка стане фінальною і вони двоє чекали з нетерпінням розв'язку цієї історії.
-Ні, головного героя вбила дружина, - заперечує Мері,показуючи  всі докази у телефоні. В них стільки теорій на рахунок фіналу ,що вже скоро можна буде робити грошові ставки .
-Ти зараз додому? -запитала подруга. Вона явно стомилася вже сперечатися ,хто ж вбивця.
-Я ще хочу зайти у магазин, іди без мене,-промовила Мері,усміхнувшись. Емма добре знала,що вона полюбляє ходити у наушниках по затишних вуличках сама . Раніше вона хотіла робити це з нею,але зрозуміла ,що у такі моменти Мері хоче залишитися на самоті зі своїми думками. Зазвичай на таких прогулянках після пар і народжуються нові ідеї для статтей.
Подруги міцно обійнялися і пішли в різні сторони. Емма ще повинна була зайти на пошту . Дівчина завжди замовляла якісь дрібнички без яких спокійно можна було прожити, витрачаючи на це половину свого бюджету.

Мері повільно іде своєю дорогою, розглядаючи рідне місто. Ось там граються маленькі діти у пісочниці, а там молоді мами гуляють з візочками . Сонце вже починає сідати за горизонт і тому дівчина пришвидшила крок. Нарешті Мері заходить в супермаркет і направляється до потрібного відділу. Ще один цікавий факт- дівчина просто обожнює всі молочні продукти . Не пригадую,щоб у її квартирі не було йогурту чи улюбленого твердого сиру.  Так як Мері була не високого зросту, а точніше 1,55, вона не могла дотягнутися до молока, яке стояло на останній полиці. Як на зло , всі консультанти зникли в радіусі кілометру .
- Що ж це таке!-роздратовано прошепотіла Мері,намагаючись дотягнутися правою рукою до улюбленої марки молока.
Раптом, наче тінь, хтось з'являється над нею і протягує руку допомоги . Вона автоматично подякувала за тикий люб'язний жест . Коли ж дівчина підняла очі, перше ,що вона побачила- чорні окуляри. На лиці у юнака з'явилася посмішка, тому що вираз обличчя студентки змінився моментально. Серце почало "вистрибувати" з грудей, але поки вона зібрала думки до купи , хлопця і сліду не було,залишився тільки приємний запах чоловічих парфумів. "Спокійно,не всі люди в окулярах є учасниками банди".Ці слова крутилися у голові та заспокоювали дівчину. Вона швидко підійшла до каси самообслуговування ,не бажаючи контактувати ні з ким у даний момент та вийшла з магазину. Місто починає засинати , на вулиці панує суцільна темінь. Холодний вітер розвиває волосся молодої дівчини до мурашок на тілі .Мері повернула за поворот і побачила силует , який повільно наближався до неї. Така ситуація не дуже сподобалася дівчині, тому вона вирішила повернутися у інший бік. Проте там її також чекав сюрприз, ще 2 людини, які наближалися. Засунувши руки в кишеню,вона нащупала ключі від квартири. Це єдине ,чим вона могла себе захистити. Не густо. Раптом ,по провулку голосно залунав низький та хрипкий сміх, який почав різати слух молодої дівчини. "Королі темряви" - промайнуло у її голові.