#19

5.7K 363 90
                                    

-Ти вирішила зламати нам машину? - запитав Скай, після того, як Мері сіла на заднє сидіння, голосно хлопнувши дверима.
-Потрібно було б ще найвіддаленіший провулок знайти,-голосно і роздратовано  промовила дівчина.
-Не забувай, що ми не учасники благодійної організації,-абсолютно спокійно промовив Лютер, не відволікаючись від місцевої газети.
Доволі дивна картина. Мері на задніх місцях, яка через секунду розпочне скандал  і врівноважений Лютер, який читає новини, як корінний британець за чашечкою чаю з молоком зранку.
-Ще одне слово і я тебе вдарю, - грубо сказала Мері.
-Такі нерви через цього поліцейського? - не переставав дражнити студентку Лютер.
Проігноруючи хлопця, Мері демонстративно звернулася до іншого юнака.
-Скай, можливо ти мені поясниш, що сталося?
- З'явилася інформація про нашого старого товариша. І я гадаю, що тепер ти не зовсім в безпеці.
-Якщо коротко, то його помітили не далеко від твого університету. Думаю, що за тобою стежимо не тільки ми, - промовив Лютер, поклавши газету,а потім додав:- Тебе потрібно забрати у безпечне місце.
-Ти маєш наувазі зачинити у одній зі своїх квартир?
Відразу після цих слів у Мері подзвонив телефон,врятувавши її від сарказму співрозмовника. Улюблена мелодія дівчини залунала на весь салон. Нарешті знайшовши телефон у портфелі, вона побачила, що дзвонила Емма і швидко підняла слухавку.
-Мері,що це за Герман? - промовила подруга, задихаючись через власні сльози.
-Що сталося? - перелякано запитала дівчина, але у відповідь почула тільки короткі гудки.
Студентка одною рукою схватилася за голову і повільно перевела погляд на юнаків.
- Ви помилилися , слідкували не за мною.
Оцінивши  ситуацію, Лютер  вжав педаль газу в підлогу і різко викрутив кермо.   Порушуючи всі правила дорожнього руху, оминаючи всі машини, юнак зосереджується на дорозі. Мить і вони вже  "долітають"  до будинку подруги. Лютер гальмує і студентка вибігає першою з машини. Серце відбиває шалений ритм, а в голові тільки найгірші варіанти розвитку подій. Мері добігла до дверей і різко зупинилася. Перевівши подих, вона наважилася увійти і потянулась до ручки . Проте цього їй не дав зробити Лютер, також  поклавши  свою руку .По тілу пройшов електричний заряд. Вона глянула на нього, але не змогла через окуляри зазирнути в очі , прочитати його емоції.  Видно,він купив ще одні окуляри ,тому що його минулий аксесуар залишився у неї. Незважаючи на це, Мері відчувала, що він переживає.
-Я піду перший, - прошепотів хлопець і вони нарешті потрапили у квартиру.
У квартирі творився суцільний хаос. Всі речі лежали на підлозі, а деякі меблі були зламані. У передпокої валялося все взуття та верхній одяг. Мері закрила рот рукою і уважно розглядала безлад. Раптом з останньої кімнати вийшла вся червона і заплакана Емма. В руках вона тримала якийсь папірець.
-Емма, - сказала дівчина і стрімголов побігла до подруги.
-Що вони тут роблять? Ти з ними заодно? Це ж зробив їхній спільник !
-Я тобі зараз все поясню і ми допоможемо навести тут порядок, - заспокоювала Мері дівчину і гладила її волосся.
-Подивися на це , - сказала Емма, протянувши їй лист.
-Ох, напевно, починати помсту з найрідніших тобі людей, було жорстоко? Бідна маленька Мері. Залишиться скоро зовсім сама. Твій найкращий друг Герман, -прочитала вголос Мері і перевела переляканий погляд на хлопців.
-Що це означає? Яка помста? Мені хтось щось пояснить? - вже кричала подруга, а студентка все не могла видавити з себе хоча б слово.
-Давайте сядемо , заспокоїмося і поговоримо, - сказав Скай, намагаючись вирішити цю ситуацію.
Вони всі разом вирушили на кухню. Дивно, але чомусь ця кімната найменше постраждала.  Меблі залишилися неушкодженими, тільки були розкидані столові прибори і побиті деякі тарілки. Вони сіли за стіл і розпочали розмову.
-Коли це сталося?
- Я незнаю. Я просто повернулася з університету і побачила, що вхідні двері відчинені, а на них висить папірець,-відповіла Емма, поправляючи блондинисте волосся,яке їй постійно заважало.
-Мені потрібно дещо тобі розповісти. Я не була в батьків.  Всі ці дні я перебувала у полоні, якщо так можна сказати, цього психа Германа. Лютер забрав мене звідти і залишив переночувати у себе. Вибач, але я не могла розповісти тобі правду. Це було занадто небезпечно,- на одному диханні промовила Мері, мріючи ,щоб все це швидше закінчилося .
-Боже мій,це ти мене вибач, що не здогадалася, - прошепотіла Емма і різко обняла подругу.
Мері була здивована, тому що знаючи емоційність дівчини, вона з легкістю могла образитися або накричати на неї. Здавалося, що вони могли сидіти у такій позі вічність, проте Мері було цікаво дізнатися ще деяку інформацію.
-А тепер поясніть, чому Герман розізлився на вас і яким боком до цього причетна я ?
Після цього питання хлопці переглянулися. Настав час розповісти всю правду.
- Я сам з нею поговорю, а ти відведи Емму у іншу кімнату,-сказав Лютер і після цього хлопець та дівчина встали з місця і вийшли з кухні, оминаючи всі шматки скла на підлозі.
Мері була здивована таким рішенням. Невже, це настільки велика таємниця?
-Ну так що?
-Справа у тому, що ти допустила помилку у своїй статті. А саме, повірила місцевим пліткам.
-В якому сенсі? До чого тут стаття?
-Ти зазначила,що нашою жертвою може стати простий житель міста. Проте це не зовсім правда. Ми займаємося підпільним гральним бізнесом, торгівлею зброєю  і контрабандою. Тобто всі наші жертви замішані у криміналі. Всі хто намагалися нас кинути на гроші або пішли проти нас поплатилися своїм життям.
- Тоді чому постраждав Сем? Наскільки я знаю, то він не був причетний до цього,- це питання змусило його різко замовкнути.
Здавалося, що він сам не до кінця розумів, чому тієї ночі підпалив його будинок. До того дня він  ніколи не зустрічав студента, кримінал не грає ніякої ролі у цій ситуації.
- Я зрозуміла, - Мері зірвалася з місця так швидко, що він навіть не встигнув моргнути , і пішла до виходу,незважаючи на скло під ногами .
Вона просто не хотіла знаходитися в одному приміщенні з Лютером .  Її переповнювали емоції. Злість, роздратування, відчай, сум. Вона ще до цього дня не змогла собі пробачити смерть студента. Мері вважала, що саме вона винна в цій ситуації. Якби не цей конфлікт, все могло б бути  інакше. А Лютер навіть не може пояснити причину його смерті.
-Почекай , - крикнув юнак і різко розвернув дівчину до себе,а потім додав:-Ось чому.
Мері навіть не встигла й вдихнути , як його губи накрили її.

Гра на коханняWhere stories live. Discover now