Мафіозі та його Ангел 2

Розділ 16

Алессіо змусив мене затамувати подих і приголомшив своїм поцілунком, його слова змусили моє серце здригнутися. Тіло розтануло під ним, а його очі сповненні люті та болю – захопили мене. Мені варто було б злякатися і тікати не оглядаючись, але я залишилась.

Можливо, він був злий на мене, але все ще був ніжним. Навіть коли люто дивився, його пальці ніжно пестили мою щоку. Алессіо робив це майже неусвідомлено, ніби йому потрібно було доторкнутися до мене, відчути.

Ми дивилися один на одного кілька секунд. Алессіо, здавалося, втратив слова. Повільно гнів у його очах зникав, доки вони не стали м'якими з невисловленими емоціями. Все ще тримаючи мої руки в полоні над головою, він повільно нахилився, доки наші лоби не стикнулися.

— Я розповім тобі дещо, — сказав чоловік.

Збентежена, я тільки моргнула. Історія? Він притягнув мене сюди... для історії?

— Алессіо... — почала я, намагаючись вирватися з його обіймів.

Але він не ослабив руки. Натомість міцніше стиснув мене, і його погляд знову повернувся.

— Перестань боритися та вислухай. Ні слова, Айло.

Зітхнувши, я безвільно лягла і чекала, коли він почне свою історію. Насправді мені було цікаво, що він скаже. Тож я не хотіла пропустити жодного слова.

І тоді я сказала б, що вибачила його.

Алессіо знову опустив погляд, і його губи торкнулися кінчика мого носа в легкому поцілунку.

— Колись жила одна жінка з неймовірно блакитними очима і красивим довгим чорним волоссям. Вона було найгарнішою та найдобрішою на всьому світі. Її усмішки та сміх наповнювали світлом всіх навколо. І одного разу вона зустрілася з одним чоловіком. Як вони говорили – це було кохання з першого погляду. Вони безповоротно закохалися один в одного.

Історія кохання? Збентежена ще більше, ніж будь-коли, я мовчки слухала, а удари серця ставали все частішими.

— Незабаром у них народився хлопчик. — Алессіо зробив паузу і глибоко зітхнув, перш ніж продовжити. — Він був її милим ніжним хлопчиком. — Його голос здригнувся від останніх слів, пальці стиснули мої зап'ястя. — Вони були щасливою родиною.

Моє тіло поколювало від нервозності. Я відчувала, що ця історія не мала щасливого кінця.