Глава 4.7 18+

56 9 2
                                    

Коли прийшов Джов Юнь Шен, Цао Мо Квень сидів на дивані й пив червоне вино. Кімната була освітлена лише тьмяною настільною лампою, гра світла й тіней робила його красиві риси обличчя ще більш виразними.

«Підходь, випий зі мною,» – сказав він глибоким голосом і махнув юнакові рукою.

Червоне бургундське вино 1997-го року, потягнув носом Джов Юнь Шен, коли підійшов. Він підняв келих і відпив. Його поза була елегантною, він пив як справжній аристократ, що неабияк здивувало Цао Мо Квеня.

«Я всього лише хочу, щоб ти залишався зі мною протягом трьох місяців, назви свою ціну,» – він саркастично посміхнувся та залпом випив залишки вина. У цьому світі не було нічого, що не можна було б купити за гроші, що хороше вино, що красенів.

Джов Юнь Шену захотілось вилити вино йому на голову, але він стримався. На мить він подивився вниз, удаючи, що думає, а потім тихо сказав: «Я хочу триста тисяч».

"Ти впевнений?" – не міг не запитати Цао Мо Квень. Він уже приготувався почути від хлопця астрономічну ціну, але в результаті хлопець захотів лише триста тисяч. За цю суму навіть не можна було купити пристойний годинник.

«На менше я не погоджусь. Я маю отримати триста тисяч,» – Джов Юнь Шен неправильно зрозумів його думки і наголосив ще раз.
Цао Мо Квень пильно подивився на нього, потім підпер чоло рукою і засміявся: «Триста тисяч так триста тисяч, але спочатку перевірка».

«Яка перевірка?»

Джов Юнь Шен все ще не розумів про що той говорить, аж поки його не закинули на плече на віднесли на велике ліжко в сусідній кімнаті. В нього закрутилося в голові, потім його притиснуло міцне тіло, а губи владно припали до його рота. Знайоме відчуття запаморочення миттєво змусило його втратити розум.

Через кілька хвилин чоловік нарешті збільшив між ними дистанцію, але все ще хаотично облизнув червоні вологі губи молодого чоловіка, посміюючись: «Любий, ти набагато солодший, ніж я міг собі уявити».

«Ти закінчив перевіряти?» – запитав Джов Юнь Шен, задихаючись.

«Як це можливо? Це перевірка, звичайно, я повинен ретельно оглянути всередині та зовні.» Великі руки чоловіка з натяком розминали сідниці юнака.

«Зачекай, подивися спочатку мені в очі,» – Джов Юнь Шен швидко схопив чоловіка за щоки, змусивши його подивитися у свої бездонні зіниці. Він знизив голос, його тон здавався особливо заспокійливим: «Скажи мені, що ти бачиш?»

Швидко одягни диявольське обличчя / Quickly Wear the Face of the DevilWhere stories live. Discover now