Швидко одягни диявольське обличчя / Quickly Wear the Face of the Devil

Глава 4.10

Джов Юнь Шен закрив обличчя, щойно сів у машину, а потім беззвучно розсміявся. Триста тисяч, ні більше ні менше, діставати пачки грошей і кидати їх комусь в обличчя було справді захоплююче. А надто сповнений горя та жалю вираз обличчя Дзі Хань Ю, це його справді потішило.

Лінь Чен Дзе підштовхнули до проституції, тож Джов Юнь Шен допоміг йому уникнути підводних каменів та водночас вибудувати меморіальну арку цнотливості. Відтепер Дзі Хань Ю не тільки не зможе з чистим сумлінням залишитися з Фан Йов Жанем, він також за все своє життя не зможе забути Лінь Чен Дзе. Поки з плином часу його серце поступово черствіло, він все частіше згадував минуле і дедалі більше відчував, що любов і відданість Лінь Чен Дзе були безкорисливими та дорогоцінними.

/* меморіальна арка цнотливості — арка, споруджена на честь вдів, які залишилися цнотливими. Цнотливість вдови була ідеалом у традиційних китайських культурних практиках і віруваннях, які шанували овдовілих жінок і заохочували їх жити у "доброчесній цнотливості" */

Відтепер Лінь Чен Дзе буде білим місячним світлом перед його ліжком, дорогоцінною людиною у його серці, щоразу, коли він згадуватиме його, його серце обриватиметься кровʼю. Це була найбільш ґрунтовна зміна в історії.

Цао Мо Квень побачив заховане обличчя та тремтячі плечі і подумав, що він плаче. Він притягнув його в обійми, повільно сказавши: «Любий, не плач, така людина не варта твоїх сліз».

Джов Юнь Шен сперся на нього, не рухаючись і не кажучи ні слова.

Цао Мо Квень продовжив: «Крихітко, ти не мій домашній улюбленець, і насправді я не такий старий, мені ще навіть не виповнилося тридцяти».

Джов Юнь Шен подивився на нього, краплі сліз бриніли на його віях. Він зміг видушити їх із себе з великими труднощами.

Цао Мо Квень трохи нервував через його погляд, він хотів закурити, але згадав, що хлопцю не подобався запах, тому стримав себе. Він продовжив: «Любий, цей контракт є недійсним. Ми можемо почати все спочатку і мати здорові, рівноправні та щасливі стосунки. Що ти про це думаєш?»

Джов Юнь Шен довгий час дивився на нього, а потім, уткнувшись йому носом в плече, пробурмотів: «Я не думаю, що це спрацює. Усі знають, що ти не втрачаєш зацікавленості щонайбільше три місяці. Я навіть не зміг втримати Дзі Хань Ю, як я можу бути впевненим у тому, щоб бути з тобою? Прямо зараз я просто хочу старанно вчитися, вступити до хорошого університету та знайти безпечну та стабільну роботу».