Твоє кришталеве небо

Глава 8

    Кемурі направився до свого брата... Він дуже переживав, але чим блище Кемурі підходив, тим менше хвилювався.

- Привіт! Як справи? - Дабі обняв Кемурі за плече.

- Привіт! Та нічого. Трохи стомився на курсах.

- То нічого. Зараз підемо додому, бо тобі треба набратися сил перед чергуванням.

- Тут згоден. Дабі... - Протягнув Кемурі.

- Так, я тебе слухаю.

- У мене до тебе розмова.

- Не тягни, говори скоріше.

- Пам'ятаєш ти питав де подівся Орвел, а я сказав, що він на завданні.

- Звичайно. І що з того?

- Так от. У мене на курсах є дівчина, що відстоює позицію магів. Вона живе в тому районі де я чергую. Так от. На неї напали старшокласники і я послав їй Ору. Він буде з нею поки все не устаткується. А якщо у школі дізнаються про її позицію, то Сакебі потрібна буде допомога. - Швидко проговорив Кемурі.

- Я зрозумів. Ти знаєш про мою позицію, але якщо вона гарно до нас ставиться, то нехай. Але будь обережним.

- Дякую, Дабі! - Кемурі стрибнув на брата з обіймами.

- Та нема за що. Стоп, а це не та дівчина з якою ти  тільки-но йшов? 

- Вона.

- Уууу... Так Кемурі приударить вирішив. - Сміявся Дабі.

- Не мели дурниць. Краще ходім швидше.

******

   Тим часом Сакебі вже повернулася додому.  На дивані в вітальні її  чекав Ора.

- Довго ходиш.

   Скебі перелякано підстрибнула.

- Я ніяк не звикну, що ти вмієш говорити. Вибач. Піду приготую щось поїсти.

- Угу, а то я голодний.

   Сакебі прийшла на кухню  та включила телевізор. Там йшли новини.

"У районі Кіта участилися напади на людей. Вчора знайшли травмовану жінку сорока років. Вона стверджує, що на неї напав маг. Тому, будь ласка, будьте обережні та не виходьте на вулицю вночі. Подробиці в наступному репортажі."

- Задовбали вже. Ще і в моєму районі, але в мене є Ора. Сподіваюсь все буде добре.

   Сакебі приготувала запечені відбивні та жарену картоплю. По квартирі розлився запах приготованої їжі. До кімнати зайшов Орвел.

- Я бачу тебе і кликати не треба.

   Сакебі насипала приготоване на миску та поставила на підлогу.

- Вибач, але за стіл не посаджу.

- І не шкода тобі продуктів для "кота"? - Ора підійшов до свого обіду.

- Але ти сам говорив, що ти не кіт, а дух. Смачного.

- Фу, яка вихована.

- А ну повтори!

- Дякую. Смачного.

- Смачного.

   Обоє сіли обідати. Настала тиша.

- Сьогодні піду гуляти з друзями. Тож не скучай.

- Ого, а ти не отаку?

- Це ще чому!? Я просто рідко гуляю от  і все.

- Хммм... ну добре.

******

   На дворі вже був вечір і Саке збиралася гуляти. Розплетене волосся, порвані джинси й нуль косметики. Вона вже стояла біля дверей, як до неї підійшов котик.

- Давай я тебе проведу. Ти ж чула новини.

- Не потрібно.

- А хто сказав, що я питаю?

- Ну добре, а ти дорогу найдеш, а як в квартиру зайдеш?

- Замовкни і ходім. Я ж дух і пам'ять у мене не коротка.

- Ну добре.

   Ці двоє вийшли з квартири та замкнули її. Орвел провів дівчину прямо до парку де була зустріч. На вулиці була гарна погода і доволі тепло. До Сакебі підійшла Ікарі, а Ора розтанув наче його і не було.

Тим часом Кемурі

   Хлопець уже був на місці. Йому лише потрібно бродити по району та слідкувати за порядком. В основному все спокійно і тільки інколи трапляється п'яна молодь. Але інформація про нападника зацікавила всіх.

   Кемурі проходив мимо будинку Сакебі та вирішив зв'язатися з Орвелом.

"Привіт! Ти де? У вас все добре?"

"Не залазь до мене в голову! Сакебі пішла гуляти, а я дома. Не турбуйся я її провів."

"Я й не турбуюсь. Просто цікаво. Добре відпочивай."

   Тут за спиною почувся шум і Кемурі кинувся за ним. Звук постійно віддалявся тому магу довелося прискоритися. Вони бігали так хвилин десять, але зупинилися лише на тому місці звідки й почали.

- Ти хто? - Запитав Кемурі, але у відповідь отримав заряд гарячого променя.

   Було не зрозуміло то маг чи людина. Кемурі без зусиль ухилився, але пішов у наступ. Чим блище підходив Кема, тим більше були постріли. Хлопець встиг захопити нападника за рукав. З під тканини показалися два пристрої. 

- Застигни! - Нападник одразу завмер на місці. Кемурі ж дістав телефон, щоб сфотографувати пристрої.

- Ти хто? - Як тільки прозвучало запитання в Кемурі поцілив один із променів. Хлопець упав додолу і від болю втратив свідомість...