Твоє кришталеве небо

Глава 36

   Сакебі була в захваті від однієї думки, що їй дали дозвіл поїхати у похід. Вона думала над тим, щоб написати Кемурі й розповісти про радісну новину.

Саке: Кемурі (довбаний маг)

*Привіт. Я сьогодні говорила із мамою і вона дозволила мені поїхати з вами, але за умови дати номер телефону вчителя.*

Кема: Сакебі

*Ой! А хто тут нам написав. Якщо не жартуєш, то я радий)*

Саке: Кемурі(довбаний маг)

*Якби я хотіла пожартувати, то сказала б, що люблю тебе більше життя. *

Кема: Сакебі

*От зараз було прикро(*

Саке: Кемурі(довбаний маг)

*Не дуйся.*

   Сакебі відклала телефон і вирішила попити чаю. Поки кип'ятилася вода, дівчина пішла збирати речі. Головним був не одяг, а блокнот та інші дрібні записники. Саке запаслася ручками та книгами зі зклинаннями. Дівчина намагалася підібрати зручний стиль та зрозумілі для магів асоціації. Через це і старанно вивчала всю можливу літературу.

   Наступного ранку Сакебі з хлопцями вирушала до школи, де компанія мала намір зустрітися. Ноягамі взяв у оренду бус, тому вся компанія легко могла їхати разом. Уся чоловіча частина компанії почала завантажувати речі, а дівчата намагалися придумати чим годувати всіх.

- Саке, ти не проти якщо я не буду сидіти з тобою? - Кейт опустила очі. Вона хотіла, щоб Сакебі відчувала себе комфортно, але є перспектива провести час із Дабі доволі романтично. Через останні новини з'явилася напруга яку можна було прогнати тільки так.

- Звичайно ні. Ти що. Відпочиньте хоч трохи нормально. Коли приїдете вам спокою не дадуть. - Сакебі посміхнулася. 

- Хахаха. Це правда. Особливо Орвел... ааа~ Як уявлю, одарзу погано стає.

- Хахаха! Ти перебільшуєш. А я сяду поряд з Еіко або Кемурі. Ора нехай в кота перекинеться, щоб місця менше займав.

- Знаєш, краще сідай до Кемурі. А на рахунок Орвела... Згодна, але краще щоб він цього не чув.

   Ноягамі покликав усіх до машини і компанія почала займати місця. Кейт, як і планувала, сиділа разом із Дабі; Еіко швидко вмостивс біля Начі й вони одразу почали дивитися пряму трансляцію якогось блогера; Теічі з Шосету почали їсти як тільки примостили свої дупи на місця; Сакебі спостерігала за цією картиною і розуміла, що єдиним виходом було сісти біля Кемурі. Дівчина намагалася проковтнути свою боязливість і сказала:

- Кемурі, якщо ви не проти я маю намір до вас підсісти. - Саке ледь стримала сміх. Вираз обличчя Кемурі було не передати словами. Очі хлопця були максимально здивованими.

- Я то не проти...тільки за, але з чого така ввічливість, пані? - Кемурі швидко зібрався і відповів. - Сідай біля вікна. Вид має бути просто супер.

- Хахаха!Та просто згадала, що ти таки заступник. Якщо ти не проти, то я з радістю.

   Всі розмістилися по місцях і машина рушила з місця. Вид міста через 10 хвилин змінився краєвидом саду та поля, що були поблизу. Хтось із хлопців увімкнув музику і до поїздки додалися нові фарби. Дабі та Кейт сиділи в обіймах один одного і ніхто не міг їх потурбувати. Орвел і правда прийняв вигляд духа і сидів біля Ноягамі. Оскільки настрій духа був на висоті він виставив голову з вікна і ловив повітря обличчям.

   Сакебі й подумати не могла, що в житті все складеться так. Вона посміхалася максимально щиро, бо знала, що вона не лишня у цьому маленькому світі. Це доводив і Кема який поклав голову на плече дівчини та підспівував новій пісні. Це здавалося таким комфортним, що Саке почала відчувати всю правильність цього моменту.