Твоє кришталеве небо

Глава 31

   На кухню зайшли Еіко, Начі та Орвел.

- Кхм...

-Що Ора? - Сакебі навіть не повернулася. Вона була занадто зайнята вечерею.

- А я не до тебе, - дух перевів погляд на Кему, що стояв поряд з дівчиною.

- У мене все готово, - Сакебі почала ставити на стіл тарілки та інші столові прибори.

   Всі вже сиділи за столом, а дівчина поставила на стіл тарілку з тушеною картоплею  та підливою. На кухні сиділа компанія друзів і щось шумно обговорювала. Мова йшла про фільм який зараз будуть дивитися. Так як Саке не дивилася страшилки то обрали мультик.

   Після смачної вечері Курута поставила мити посуд Еіко й Орвела. Начі сходив у магазин за чимось смачними до перегляду. Все було готове для веселого вечора. Добре, що завтра в школу йти не треба, а курси тільки в обід.

   Пройшла вже половина мультфільму. Попкорн закінчився і компанія відкрила крекери. Настрій був, що треба. Саке навіть забула про те, що сталося в школі. Біля дівчини сидів Начі. У момент він зник і під час однієї із сміших сцен Сакебі нахилилая саме на ту сторону, але впала в руки Кемурі. Це не заважало дівчині заливатися сміхом.

- Саке, з тобю все добре? - до неї нахилився Кема, - Я можу й рятувати кинутися.

- Ну перестань. - Говорила вона, продовжуючи лежати, - Ти постійно говориш двосторонніми фразами.

- А в них тільки один сенс, - він нахилився ще блище, - переставай думати і слухай.

   Сакебі залилася фарбою. До того ж червоною. Їй стало соромно за те, що вона сказала. Дівчина вирішила діяти, тому підірвалася та пішла на кухню. Це помітив Орвел і підсів до Кемурі.

- Ти з неї знущаєшся, чи я не розумію?

- Чого знущаюся? Ми просто говорили і все. - Сказав Кема і навіть бровою не повів.

- Ага. Бачив я. Та вона не так сильно зреагувала, коли зрозуміла, що зі мною в одній постелі спала.

- В якому сенсі? - Тут вже хлопець здивувався.

- Ну поки Саке не дізналася хто я, то ми спали разом. А потім вона просто перестала в кімнату пускати. - Орвел надувся. - Це все ти винен.

- Я ще й винен. Та я б тебе на вісім років посадив!

   Спочатку Ора впав у ступор, а коли до нього дійшла вся суть сказаного він впав додолу та почав сміятися. Кемурі також не витримав і почав заливатися сміхом. На це все дивилися Еіко та Начі з поглядом "ви придурки чи да" . На шум до кімнати зайшла Сакебі.

- Якщо так будете себе вести я вас спати відправлю! - У дверях стояла Саке, що вперла руки в боки і погляд не передбачував нічого хорошого.

- Так. Хлопці пора звертатися бо я цей погляд знаю, - Еіко почав підніматися на ноги,- зараз буде боляче. 

- Від кого? Від неї? - Показав пальцем на дівчину Кема. - Та що вона зробити може?

- Я б на твоєму місці так не казав. Повір мені я з нею виріс. - Додав Начі. - Думаю Саке права. Нам пора спати.

    Хлопці переглянулися і вирішили, що правда пора вставати і йти спати. Еіко з Начі пішли до себе у квартиру, а Кемурі ще хвилин тридцять поговорив з Орою та теж пішов додому. Сакебі вже лежала в кроваті та думала, що завтра буде важкий день.