Твоє кришталеве небо

Глава 33

   Сакебі опустила голову на руки та заснула. Дівчина проснулася тільки тоді, коли урок добігав до кінця. Усі друзі Кемурі стояли серед класу та прощалися із учнями. Сакебі потягнулася та почала складати речі.

- А я бачу ти гарно провела час. - До Саке підійшов Кемурі.

- Вибач... - Сакебі подивилася в очі хлопця. Там вона побачила не насмішку, яку очікувала, а щось тепле. - Кхм... Я не хотіла. Просто так вийшло.

- Да, Саке. Взагалі ніякої поваги до інших. - Еіко потріпав дівчину по голові. - У нас взагалі-то гості.

- Дійсно пора вже поговорити.- До компанії приєднався Шосетцу.

- Не давіть на мене. Я правда не хотіла спати.- Дівчина слала руки на груди і відвернулася від хлопців.

- Що ви  до дівчини прицепилися. - Кейт присіла біля Саке.

   Сакебі подивилася на ту дівчинку яка підійшла до неї. Вона була красивою. Цей фактор дійсно зацепив. Саке потягнула руку для привітання.

- Мене звати Кейт. Думаю, коли ми віталися ти ще слухала. Ти гарненька. - Кейт посміхнулася і взяла Саке за руку.

- Привіт. Це я повинна була сказати. Ти теж красива.

- Ееееей! Дівчата ну серйозно. Біля вас вже рожеві хмарки літають. - Орвел сів на парту і нахилився до Сакебі.

   Цього разу дівчина не розгубилася і вдарила Ору в лоб.

- Ну Саке! Ти груба.

- Я не груба це просто мій особистий простір.

- Ну все досить! Давайте серйозно будемо говорити. - Дабі виглядав дуже серйозно і всі вирішили послухатися.

- Ну ти чого? Як бука ходиш. - Кейт підійшла вже до Дабі й приобняла його.

   Тут до Саке дійшло, що про Кейт вона вже чула, коли Кема водив її до альтанки. 

- Я б хотів поговорити із Саке. Правда не  розумію, що з нами буде робити людина. Ще й дівчина.

- Шосетцу, ти робиш висновки занадто рано.

- Кема, а я хочу поговорити з нею. - Шосетцу переключив увагу на дівчину. - Хіба для людини не головне безпека? Я думав це ваш спосіб життя.

- Я з тобою не погоджуся. Уяви, що ти дивишся на небо. Коли воно голуб - це добре, але якщо так постійно, то тобі стає не цікаво і тоді перестаєш цінувати такі моменти. - Сакебі виглядала спокійно та сконцентровано. Це здивувало всіх крім Еіко та Начі.

- Ну добре. Тут погоджуся. І не думай, що я проти тебе налаштований просто переживаю.

- Та нічого. Буває...

- Якщо все вирішили, то пропоную нам блище познайомитися. - Учитель Ноягамі поклав на парту буклет. - Це гарне місце для відпочинку. Можемо з'їздити. І час гарно проведемо, і потренуємося.

   Всі швидко підхопили ідею й почали обговорювати поїздку. Одна Саке сиділа і думала над тим як їй бути. Мама навряд її відпустить, а без просу вона їхати не хотіла.

- Знаєте... Я думаю, що в мене не вийде. Мені здається, що мама буде проти.

- Твоя мама дійсно може відмовити, але ти повинна спробувати. Давай зробимо так: ми зараз підемо додому і ти зателефонуєш до неї, а іще приготуєш чогось поїсти. Ми голодні.

- Еіко, ти тільки про їжу думаєш. - Сакебі вирішила, що дійсно пора закруглятися.

   Компанія зібралася йти додому. Кемурі й Еіко до Сакебі, а всі інші до Кемурі. Біля виходу із школи до Саке підійшла Кейт. 

- А можеш дати свій номер? Нас тільки двоє дівча, тому потрібно триматися разом.

- Хахахах! Звичайно дам.

   Дівчата ще трохи поговорили й домовилися списатися вечором.