Глава 6

6 0 0
                                    

Сакебі проснулася о 6:30. В школу їй на восьму годину так, що дівчина встигає зібратися і попити чай. Але цього разу вона прокинулася із котиком під боком.

- Ора, ти будеш молоко?

Ора потягнувся і відкрив одне око.

- Так.

Сакебі почала потроху збиратися до школи. Приготувала їсти, налила поїсти Орі, переглянула соціальні мережі.

- Ти скучно живеш. - Подав голос Ора.

- Скучно? Знаєш мені не додає задоволення постійна біготня. Я люблю повільно і роздумливо.

- Пфф. Кажу ж скучна.

- Звикай. Мені вже пора йти. Я залишаю тебе дома. Не скучай.

Сакебі взяла сумку й пішла одягатися. Потім дівчина вийшла з квартири і закрила двері на ключ. Коли Сакебі йшла до школи, їй подзвонила мама.

-Привіт сонечко, як справи?

- Привіт! Все добре. Вчора на мене ледь не напали, але якийсь маг послав мені на допомогу духа. Духа звати Ора і він кіт з ріжками. Я його забрала додому.

- Бог ти мій! З тобою все добре? А що то був за маг?

- Все добре. Не знаю, Ора мені не скаже.

- Потрібно буде йому подякувати.

- Ааа... Я й не подумала. Сьогодні спитаю в Ори. Мама, я вже біля школи. Потім ще подзвоню.

- Тільки не забудь. Ну добре. Гарного дня.

- Пока.

Дівчина поклала слухавку і зайшла до воріт школи. Там її зустріла Ікарі.

- Привіт Саке-чан, як справи.

- Привіт! Нормально. Ходімо в середину. Вже так набридли шапки. Хочу весну.

- Зачекай трохи і буде тобі весна.

Дівчата старанно гризли граніт науки. Після закінчення всіх уроків вони пішли до класу самооборони.

- Ти навіть прийшла? - До дівчат підійшов Кемурі.

Сакебі злякалася і відстрибнула.

- Ти нормальний так лякати?

- Хахахах! Заходьте. Сьогодні буде цікава тема.

Дівчата зайшли до класу і сіли за першу парту. Ікарі дістала пенал та зошит. Сакебі ж не діставала нічого. Учитель весь годину сидів у класі. Продзвенів дзвінок і Ноягамі почав читати урок.

- Доброго дня, сьогодні ми будемо говорити про знаки на тілі магів. У магів є деяка особливість. Коли маг ранить мага, то на тілі пораненого залишається знак.

Із середнього ряду підняв руку хлопець.

- А навіщо їм це? Який сенс?

- Так влаштована їхня природа. - відповів учитель - вони "одного виду" маги не повинні шкодити один одному. Іноді цього не хватає і людям.

Вчитель зупинився і до нього підійшов Кемурі. І почав говорити :

- Зараз я вам покажу приклади.

Засвітився проєктор і на стіні з'явилося зображення квадрату з надписом на не зрозумілій мові.

- Взагалі у сім'ях для того, щоб зрозуміти чи дитина маг, якщо союз із мага та людини, то використовують легеньке заклинання. Але то рідкість.

Сакебі замислилась.

" Коли ми сиділи в кафе я бачила шию Кемурі. Тоді його шарф трохи з'їхав і там був такий знак. Та ні...бути не може". - Дівчина відкинула дивні думки з голови і знову почала слухати.

Після закінчення курсу Сакебі пішла додому сама, адже Ікарі піде гуляти з однокласниками. Дівчину наздогнав Кемурі.

- Ну і як тобі лекція?

- Ну не лякай ти так. - Саке сказала це ображеним голосом.

- Хахахааха - сміявся Кемурі.

- Ти з мене знущаєшся?

- Ну є трохи. - Кемурі побачив Дабі, який махав йому рукою. - Ну добре мені потрібно бігти.

- Дивний він

- Я все чую.

Дівчина весело засміялася, одягнула навушники та пішла швидше.

Твоє кришталеве небоWhere stories live. Discover now