Глава 26

12 4 0
                                    


   Теічі справді не розумів, що з ними сьогодні робила людина. Не те, щоб він був проти, просто, знаючи позицію Кемурі та Дабі... З ними треба серйозно поговорити. В цей час із школи вийшов Кемурі. Він підійшов до воріт, розуміючи, що потрібно все пояснити Теічі.

- Кеееема! Ми так давно не бачилися, що я аж скучив.

- Може посидим десь, кави вип'ємо ?

- Думаю, так буде краще.

   Теічі та Кемурі пішли в найближче кафе. Атмосфера в цьому закладі спонукає до розмови. Основою меню є кава та всі солодощі на основі неї. Друзі сіли за столик на двох осіб, до них відразу підійшла офіціантка. Взагалі обоє люблять каву, тому це місце підходило ідеально.

- Я почну прямо, - Теічі виглядав серйозно, але не настільки, щоб читати нотації. -, що з нами робила людина? Я не скажу, що вона мені не сподобалася, але...

- Я тебе розумію. - Кемурі перевів дух та почав розповідь - Звучатиме дивно, але вона може стати нам корисною.

- В якому сенсі? - брови Теічі піднялися вгору і на Кемурі дивилися очі які от-от викотяться з орбіт.

- Боже! Про що ти думаєш взагалі? Я маю на увазі, що Сакебі маже допомогти нам у справі. При знайомстві, я дізнався про те, що  вона пише вірші. А Орвел розповів Сакебі... До речі, я відіслав Орвела на захист Саке. Так от, вона дізналася, що людина може писати заклинання для нас. Тому я погодився їй допомогти.

- Ого! Всього місяць не спілкувалися, а тут стільки всього сталося. Думаєш, Сакебі будуть задирати в школі?

- Я боюся, що на неї нападуть.

- Зрозумів. А в неї точно вистачить сили та таланту? Сам знаєш, для цього діла їх потрібно багато.

- Я вважаю,  у неї все вийде.

- Давай будемо їсти. Я та-а-а-к хочу солодкого. - Теічі припав до тортику, який йому нещодавно принесли.

- Ну даєш. Доречі .. ми пропустили прихід офіціантки.

   Кемурі теж почав пити каву. Хлопці почали обговорювати все, що сталося протягом цього місяця.

   На дворі вже була друга година, а друзі тільки вийшли із кафе. Вони пішли до Кемурі додому. Теічі тепер буде жити там, адже краще в друга ніж у готелі.

   Поки хлопці обідали в школі відбувалося дещо цікаве. Сакебі стояла посеред  класу і ледь стримувала сльози.

Твоє кришталеве небоWhere stories live. Discover now