Великі плани ІІ. Хлопак

4.4. Заплющ очі, відкрий рота

Попри те, що Габріель був байдужий до всіляких гамаків, саме він опинився на одному з них після поїдання шашликів, за якими, мабуть, уперше в житті дивився хтось інший. В руці бовталася третя майже порожня пляшка пива, спереду з колонок долинали звуки другого фільму, що увімкнула Аніка, та тихі перешіптування.

— Семпай, — пролунало пошепки буквально за метр від Габріеля, і він розплющив одне око. Олег стояв із заведеними за спину руками, а його погляд був занадто загадковим. — Хочеш шось смачне?

— Шо саме? — Габріель допитливо смикнув підборіддям.

— Заплющ очі, відкрий рота, — сказав Олег і підім'яв губи, стримуючи посмішку.

— Знайшов хробака? — недовірливо-весело насупився Габріель, підвівшись на ліктях, але одразу ж опустився назад — надто зручно влаштувався в цьому місці.

— Ні, серйозно, смачне, — переконливіше заявив Олег.

— Не жук?

— Я хоч раз підставляв тебе? — трохи сердито буркнув Олег.

— Тобі нагадати? — хмикнув Габріель.

— Ну, після того. Просто зроби, шо прошу, — прошипів Олег.

Габріель недовірливо примружився, але потім все ж заплющив очі й відкрив рота так, ніби в нього повинні були щось покласти. Він почув шарудіння трави під ногами Олега. І за мить дещо справді смачне полилось до його рота.

Спочатку Габріель відчув тонкий струмок алкоголю — в роті розтікся цитрусовий смак Куантро, — а потім його губ торкнулось дещо м'яке з тим самим смаком. Габріель розплющив око й побачив над собою Олега, що торкався його губ своїми, але бажання дратуватися взагалі не було. Коли Олег відсторонився, Габріель підняв на нього погляд і сказав:

— Давай ще, — він простягнув до нього руку. Олег зробив таке обличчя, наче подавився останньою краплею напою, після чого простягнув Габріелю склянку. Габріель глянув на неї й знову на Олега. — Мені повторити? — запитав він та облизав верхню губу.

Олег вагався. Вочевидь, не міг зрозуміти чи Габріель знущався, чи говорив серйозно. Відпивши ще трохи зі склянки, Олег знову нахилився над Габріелем, стиснувши рукою край гамака біля його голови, тож його почало трохи хитати. Габріель посунув його долоню на своє плече й розкрив рота, цього разу не заплющуючи очі. Олег скорочував відстань надто повільно.