Великі плани ІІ. Хлопак

4.5. Змазка є?

Аніка лежала на лавці, влаштувавши ноги й голову на руках Леї та Майри, що сиділи як адекватні люди. Сія сіла до Домініки на стіл, де стояли залишками шашликів. Лише Гера, Луї та Гійом, влаштувавшись на другій лавці, уважно дивилися фільм. Бракувало лише Жана з Олегом.

— Вони пішли реанімувати пацану спину, — відповів Гера на незадане запитання Габріеля, а Луї, немов зрозумівши українську, відразу підірвався зі свого місця.

— Я з тобою сходжу, — сказав він і перший рушив у бік будинку.

Габріель зарахував це як акт ревнощів — можливо, Луї вважав, що він збирався трахнути його чоловіка. Трохи запізнився. Тихо посміхнувшись собі, Габріель поплентався за ним.

Жан та Олег знайшлися у ванній французів. Олег стояв із задертою майкою, упершись руками в умивальник, а Жан розминав його поперек. Луї покликав його і сказав, що далі Габріель сам розбереться. Не сперечаючись, Жан передав Олегові баночку з маззю та вийшов із ванної.

— Як твоя спина? — Габріель підійшов настільки близько, наскільки дозволила рука Олега, що вперлась в його груди. Він стиснув пальцями футболку Габріеля й підняв на нього зовсім жалісний погляд.

— Я зараз обкінчаюсь, — простогнав Олег і знову схилив голову.

Не сказати, що Габріель був здивований — він знав дотики чарівних рук Жана й на що вони були здатні навіть ненавмисно.

— Так, давай тільки не тут, — Габріель стиснув руку Олега своєю та поправив край його майки. — Думай про дохлого собаку.

— Просто допоможи мені дійти, будь ласка, — Олег зі стоном випростався й обвив руками шию Габріеля. — Допоможи.

— Тримайся.

Габріель не придумав нічого кращого, ніж підняти Олега, змусивши його обійняти себе й ногами. Тричі похитнувшись, він таки спіймав рівновагу й вийшов із ванної, потім штовхнув ногою двері кімнати та, широкими кроками подолавши відстань до своєї спальні, абияк повернув ручку одним пальцем.

— Замкни.

Габріель розвернувся так, щоб Олег зміг дотягнутися до замку й повернути ключ. Він впав на ліжко поверх Олега, який болісно застогнав після зіткнення з поверхнею, але міцніше обхопив Габріеля всіма кінцівками. Стало ще спекотніше, ніж було до цього. Олег тихо ахнув йому у вухо і розсунув стегна наскільки це було можливим.