Великі плани ІІ. Хлопак

5.4. Дім, який збудував Джек

До самого вечора Олег змусив Габріеля дивитися з ним шведський серіал про прищавого принца і постійно кидав на нього косі погляди, скоріш за все, чекаючи певної реакції на події. Габріель поглянув раз на Олега, щоб порівняти його з тим самим принцом, бо раніше не помічав дефектів на його обличчі. А потім згадав себе і порадів, що ті часи минули. Складно було бути незайманим в старших класах, коли вже всі між собою перетрахались.

Засмажений до хрускоту бекон і попкорн, що заскокували до рота Габріеля не без допомоги Олега, не дали йому заснути принаймні до часу, коли мав зателефонувати Гійом. Відтоді, як померла мати Габріеля, вони почали ретельно обмірковувати план співробітництва. Побачивши вхідний виклик від нього, Габріель одразу ж підірвався з дивану й попросив Олега не зупиняти заради нього серіал. Зачинивши двері на кухню, Габріель вмостився на стільці й почав уважно вислуховувати критику і пропозиції від Гійома, яких у того виявилось чимало.

— Шо ви тут шушукались?

Прочинивши двері, Олег заглянув до Габріеля, варто було йому закінчити розмову. Закинувши руку на спинку стільця,​ Габріель підпер щоку кулаком.

— Розказав йому про твої французькі успіхи.

— Ага, цілих сорок хвилин розповідав? — сівши на стілець поряд, Олег віддзеркалив його позу, притулившись коліном до його коліна.

— Шо ж зробиш, коли ти такий успішний.

— Мені скоро вісімнадцять, не перехвалюй.

— До чого тут вік? — Габріель підім'яв губи в посмішці.

— Ну, я серйозно, так не можна, — Олег занепокоєно насупив брови. Ймовірно, Габріель, з його точки зору, й справді трохи перегнув палицю, проте просити вибачення за це не збирався.

— Тобі прийдеться вчудити шось, шоб я змінив свою думку, — Габріель нахилив голову ще більше набік. Олег ледь помітно здригнувся, але спробував приховати це тим, що змінив позу, стиснувши пальцями коліна.

— Ти ж в курсі, шо я не хочу?

— Ну тоді, може, ше раз запропонуєш трахнутись?

— Дах поїхав? — підстрибнувши на стільці, зовсім неетично спитав Олег.

— Негарно так звертатися до того, хто влаштовує твоє майбутнє, — Габріель провів пальцями по тильній стороні його долоні та потім обхопив її своєю.