Великі плани ІІ. Хлопак

7.1. Я тільки твій

Два тижні. Олег знову зник і не з'являвся у Габріеля два тижні — хоч попередив цього разу. Зате на другу суботу з'явилася Сія з пляшкою Кіндзмараулі й почала допитуватись, як Габріель прийшов до того, що саме вона має розповідати його юному дружбану про маточки й тичинки. Якимось дивом їхні посиденьки розтяглися на ще дві пляшки з запасів Габріеля і до п'ятої ранку, коли несподівано грюкнули вхідні двері. З холу долинули тихі лайки голосом Олега, а за хвилину він з'явився на кухні й напевне був не менш здивований, побачивши Габріеля з Сією.

Габріель сидів, простягнувши руки через весь стіл, і Сія поруч з ним точно копіювала його позу, притулившись до його плеча своїм.

— Навіщо прийшов? — спитала вона вельми дивним голосом — мабуть, бо її щоки були затиснуті між руками.

— Операція Валькірія зазнала поразки? — не менш незвичайним голосом спитав Габріель та впіймав на собі Олеговий погляд. Він сів навпроти них і притулився лобом до столу рівно між їхніми простягнутими руками.

— Вона сказала, шо хлопець має бути волохатим і стриманішим, — промимрив Олег.

— І де ж ти не стримався? — спитав Габріель тоном «я ж казав», хоча ні про що таке навіть не згадував. Він просто сподівався, що Олегу більше не захочеться тестувати свою іншу сексуальну сторону.

— Типу я маю мовчати, — понуро відповів Олег, і після цього всі зависли на хвилину вічності. Габріель намагався уявити, як можуть існувати люди, яким би не сподобалась його чутливість до ласок. Олег підняв надто стрімко голову та продемонстрував свої насуплені брови. — Як в такому випадку взагалі можна тримати рот закритим? — обурено вигукнув він, що трохи вдарило по слуху Габріеля, що звик до тиші.

— Я тобі більше скажу, — Сія зігнула одну руку та підняла вказівний палець, — натурали трахаються беззвучно й швидко як кролики, ну, я про мужиків.

— Мені вже не подобається прикол з бісексуальністю, — занив Олег і простягнув руки через центр столу між Сією та Габріелем.

— Швидше за все, твоя дівчина ше передумає, — Сія розтріпала волосся на його маківці, — або вона просто не підходить тобі в цьому плані, от і все. Є дівчата, яким подобаються чоловічі стони, — з легкою усмішкою закінчила Сія.

Габріель помітив, як погляд Олега став більш уважним, і це насторожило його. Він повернувся обличчям у її бік, потім знову подивився на Олега й помітив її руку на його волоссі. Усередині прокинулася небачена раніше подоба ревнощів. Габріель змахнув руку Сії з голови Олега й замість неї залишив свою.