Великі плани ІІ. Хлопак

6.1. З днем ​​дня, семпай

Ніщо не віщувало лиха. Роботи до кінця року побільшало, але Габріель не збирався скидати оберти. Нова домогосподарка, яка працювала в нього вже місяць, начебто не намагалася зменшити колекцію прикрас. Олег п'ятий тиждень поспіль приходив до нього на вихідні, та, хоч Габріель і бачив, що з ним щось коїться, намагався не лізти не в свої справи й чекав, коли той сам наважиться розповісти.

У вівторок від Стаса прийшло повідомлення-вітання з днем ​​народження, про який Габріель зовсім забув у метушні. Звичайно, в офісі йому ще раз нагадали про цей день хлопавками та тортом, який завдяки Домініці майже прилетів в обличчя іменинника, та все ж Сія змогла втримати його на тарілці. Після робочого дня було призначено корпоратив, про котрий Габріеля заздалегідь ніхто не спромігся попередити, але він не мав варіанту відмовитися. Гаразд, спільне проведення часу позитивно впливало на взаємини в колективі, тож в цьому не було нічого поганого, крім ймовірного похмілля.

Однак похмілля в будень було найменшим злом і підставою, що чекала Габріеля цього тижня. Він міг би пережити приїзд Аніки з черговою пачкою смоктальних діамантів, навіть натовп європейських гостей, але, схоже, сама Фортуна зробила на нього ставки з обох сторін.

Вечір п'ятниці зустрів його сірим пухнастим хвостом, який надто швидко зник за кухонною тумбою. Габріель підняв погляд вище й зачепився ним за край чорної спідниці з білим мереживом, а ще трохи вище зі стільниці звисали тонкі хлопчачі кисті. Габріель повністю окинув поглядом картину, що постала перед ним.

Олег у бісовій сукні Лоліта стояв за стільницею, простягнувшись через неї у бік Габріеля. На його зап'ястях біліли манжети з мереживом, а шию майже повністю приховував такий самий милий комір з бантиком із широкої чорної стрічки. Олег вильнув стегнами, і з-за тумби знову з'явився сірий хвіст.

— З днем ​​дня, семпай, — протягнув він так, ніби був справжнісіньким котом.

Ледь не подавившись повітрям, Габріель продовжував роздивлятись це чудо.

Волосся. Так, волосся Олега було абсолютно чорним з синім відливом, і з нього стирчали трішки менш чорні котячі вушка.

— Я приготував вечерю і себе, з чого почнеш?

Олег підпер однією рукою підборіддя та трішки нахилив голову набік, через що його погляд здавався ще більш дражливим. Він буквально всім своїм виглядом просив, щоб його трахнули — не словами, як раніше.